День української писемності

9 листопада — День української писемності  та мови Це свято було встановлено в нашій країні 9 листопада 1997  року. Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять  святого преподобного Нестора-літописця. Преподобний Нестор-літописець — киянин, у віці сімнадцяти  років прийшов до Києво-Печерської лаври послушником.  Прийняв його сам засновник монастиря - преподобний  Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі  перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці  Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа  стала змістом його життя. Найвизначнішою працею Нестора-літописця є «Повість  временних літ» — літописне зведення, складене в Києві на  початку XII століття. Це перша у Київській Русі пам’ятка, в  якій історія держави показана на широкому тлі світових подій.  Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень  кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише  переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його, але перевершити так і не змогли. «Повість  временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою  слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-літописця  можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а  й словесності. Упродовж кількох століть український народ привчали до  думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно  приховуючи від українців величезний масив української   писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини й  нараховує багато тисячоліть. За науковими розвідками  лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще в VI-IX столітті. Процес унормування загальнонародної  української мови вчені відносять до ХІІІ-ХІV століття. У різні  періоди літературна мова української народності поєднувала в  собі елементи давньоруської писемної мови (Х-ХІІІ ст.),  українсько-білоруської (ХІV-ХV ст.), слов’яноукраїнської,  староукраїнської («простої мови»), церковнослов’янської (ХІV- ХVІІ ст.). Інтенсивне формування нової української мови  дослідники відносять до другої половини ХVІІІ-ХІХ століть.  Зачинателем сучасної української літературної мови вважається  І. П. Котляревський, а основоположником — Т. Г. Шевченко.  Разом із розвитком писемного слова український народ став великою нацією, здатною вирішувати питання будь-якої  складності й ваги. Ще Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна  вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все  життя.  З метою популяризації рідної мови в Україні та з метою  об’єднання співвітчизників, які мешкають у різних куточках  нашої держави та за її межами, з 2000 року проводиться  Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Ця подія  традиційно була приурочена до Дня української писемності та  мови  й відбувалася 9 листопада. У 2019 році 9 листопада  припало на вихідний, у зв’язку з чим вирішили перенести дату на 8 листопада, п’ятницю, щоб студенти та школярі також  змогли долучитися до акції. Цього року, як і 12 попередніх, текст диктанту складав і  диктував у прямому ефірі автор шкільних підручників  української мови та літератури, доцент Київського  університету імені Грінченка Олександр Авраменко. Та  нинішнього року було ряд нововведень. Так, наприклад,  перевірити правильність написання диктанту можна було за 15  хвилин після прочитання. Раніше текст радіодиктанту  публікували через два дні, а учасники акції надсилали листами або електронною поштою тексти, їх перевіряли понад  місяць. Щоб узяти участь у конкурсі на найкращу роботу цього року, потрібно було текст радіодиктанту надіслати лише протягом 15 хвилин із моменту закінчення акції і лише на  електронну адресу rd@nrcu.gov.ua. Слід зазначити, що  Олександр Авраменко  вніс у радіодиктант  кілька елементів на перевірку нової редакції чинного  правопису.  8 листопада 2019 року до написання радіодиктанту національної  єдності долучилися й ми, учні та працівники Лутищенського  НВК.

Всеукраїнські предметні олімпіади. 2019-2020 навчальний рік

Участь у Всеукраїнській предметній олімпіаді з української мови та літератури

Промайнув іще один рік. Розпочався ІІ етап Всеукраїнських учнівських предметних олімпіад . 

2019-2020 навчального року беруть участь в інтелектуальному змаганні  переможці І етапу шкіл не лише Чернеччинської ОТГ, а й представники навчальних закладів усіх громад Охтирського району. За традицією першими змагалися юні філологи. Цього разу честь Лутищенського НВК захищав учень 7 класу Панчишний Назар, який у минулому навчальному році виборов ІІ місце в ІІ етапі Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика. 2 листопада 2019 року цей школяр знову показав найкращий результат серед однолітків, посівши ІІ місце. 

Вітаємо! Бажаємо успіхів у подальшому вивченні української мови та літератури!!! 

ХІХ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика. 2018-2019 навчальний рік

24 листопада 2018 року відбувся ІІ етап ХІХ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Лутищенський НВК представляв учень 6 класу Панчишний Назар, доволі начитаний та ерудований хлопчик. Із такими дітьми хочеться працювати, бо бачиш іскру радості в допитливих очах від передчуття нового, незвіданого. Наша з Назаром співпраця й на уроках, і в позаурочний час принесла свої плоди: цей учень показав серед однолітків найкращий результат (48, 5% виконання), посівши ІІ місце. Саме він візьме участь у ІІ (обласному) етапі конкурсу.

Вітаємо!!!

Всеукраїнські предметні олімпіади. 2018-2019 навчальний рік

Участь у Всеукраїнській предметній олімпіаді з української мови та літератури

3 листопада 2018 року стартував ІІ етап Всеукраїнських предметних олімпіад у Чернеччинській ОТГ. Першими змагалися юні філологи. Не залишився осторонь цієї події й наш навчальний заклад. Його честь цього навчального року захищала учениця 8 класу Науменко Яна. Вона вперше взяла участь у такому інтелектуальному змаганні. Дуже хвилювалася, але виявилося, що дарма. Дебют увінчався успіхом. Вона посіла почесне ІІІ місце, виконавши 33 % завдань. 

Вітаємо!!!

Шановні колеги!

2018-2019 навчальний рік у розпалі. Складна та цікава пора реформ. Творчим учням (а таких, на щастя, чимало) просто необхідний творчий учитель, той, хто підтримає, а не "натисне" своїм авторитетом, той, хто зі щирою радістю вкаже правильний напрямок, той, хто стане надією та опорою на шляху до знань. Тож підтримаймо своїх вихованців , допоможемо їм здобути перемоги, невеличкі та значні, важливі й не дуже. 

 Творчих злетів вам, творці дитячих душ! Нехай горить і не згасає вогник творчості у ваших очах та вогник надії в оченятах школярів! Наснаги, терпіння вам, бажання творити добро!

 Шановні колеги!

Наближається світле свято. Проведімо невеличкий екскурс в історію

Традиції Великодня

До Великодня віруючі готуються впродовж семи тижнів Великого Посту. Це один з найбільш суворих постів року. Ісус провів у пустелі 40 днів, тому саме стільки часу триває піст. Люди вірять, що в ці дні людська душа повинна вшанувати ті страждання, які пережив Ісус Христос. Протягом Великого Посту віруючі відмовляються від того, що цілком їх поглинає і віддаляє від Господа, очищають тіло і душу, каються, моляться і стають ближчими до Бога.

Останній тиждень перед Великоднем називається Страсна Седмиця. Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем - Великі четвер, п'ятниця і субота. У кожен з цих днів на церковних службах читаються уривки з Євангелія, що розповідають про страждання Христа.

Страсний Четвер - це день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останню трапезу. Також його називають Чистим Четвергом. Віруючі в цей день намагаються висповідатися й причаститися. Поряд з очищенням душі в четвер перед Великоднем прийнято очищати і навколишній простір. У цей день влаштовують генеральне прибирання, викидають непотрібні речі, перуть одяг і вимивають посуд. Також у Чистий четвер прийнято готувати їжу, фарбувати яйця і пекти паски. Важливо, щоб великодні ласощі були приготовлені з чистими, добрими помислами.

Страсна П'ятниця - найсуворіший і найскорботніший день Великого посту. У п'ятницю віруючим варто утримуватися від вживання їжі до скоєння церковного обряду винесення Плащаниці - шматка тканини, в яку було загорнуто тіло Христа після зняття з хреста. Після цього обряду можна їсти лише хліб і пити тільки воду.

Велика субота - останній день перед Великоднем. Для християн це і скорботний, і радісний день: Ісус Христос ще лежить у труні, але все вже наповнене передвеликодньою радістю його Воскресіння. Зазначимо, що цьогоріч Велика субота збіглася зі святом Благовіщення Пресвятої Богородиці, який щорічно відзначають 7 квітня.

Святкування Великодня

Пасхальна Служба Божа триває всю ніч. Її урочистий момент настає опівночі, коли священик сповіщає «Христос воскрес!", а всі присутні відповідають "Воістину воскрес!". Після служби починається процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, яєць, м'яса, ковбас, масла, риби та інших страв. Господині приносять на освячення красиві кошики з продуктами, прикрашені вишитими рушниками і свічками. Після цього віруючі розходяться по домівках і починають "розговлятися".

За святковим столом на Великдень збирається вся родина. В першу чергу, розговляються крашанками. Потім всі куштують по шматочку паски і ласують іншими стравами, які стоять на столі.

Шановні колеги!

Від щирого серця вітаю вас і ваших рідних із прийдешнім Новим 2018 роком та Різдвом Христовим!

Нехай цей Новий рік буде добрим і світлим, мирним і щасливим, а Різдво наповнить серце любов’ю, вірою та надією на здійснення ваших мрій і сподівань! 

Будьте вільні у своїх помислах, відповідальні у своїх діях та духовно багаті від добра, подарованого людям!