Шановні колеги! 

Зверніть увагу на мою першу спробу створити кроссенс із української мови. Думаю, його розгадування дасть змогу семикласникам продемонструвати власні знання з теми "Дієприкметник". Буду рада, якщо ця робота зацікавить вас.

 

Щорічно в Україні, з 25 листопада до 10 грудня включно, проводиться Міжнароднакампанія «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою. Акція в Україні розпочинається 25 листопада в Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок. 

Основними завданнями акції є:

• привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків;
• активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій щодо викорінення домашнього насильства;
• проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім'ї, жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення  щодо нетерпимого ставлення до насильства;
• формування свідомості усіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства.

Дати початку та завершення Кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок. Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році.

• 1 грудня – Всесвітній  день боротьби зі СНІДом.
• 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством.
• 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями.
• 5 грудня – Міжнародний день волонтера.
• 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі.
• 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією.
• 10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Цьогоріч девіз кампанії - «Розфарбуємо світ в помаранчевий колір: покоління рівності виступає проти зґвалтувань».

Метою цієї кампанії  є  привернення уваги громадськості до проблем зумовленого насильства. 

До цієї акції долучились й учні Лутищенського НВК. Не залишився осторонь і  8 клас. Фотоколаж, створений моїми вихованцями, свідчить про те, що діти за щасливе дитинство без насильства. 

У суботу, 21 листопада, в Україні відзначали 

День Гідності та Свободи.

Як передає Укрінформ, це свято встановлене згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але згодом був скасований.

Саме 21 листопада 2013 року розпочалися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Попрання законодавчо закріплених пріоритетів зовнішньої політики України, якою власне і була Угода про асоціацію між Україною та ЄС, викликала обурення українців. 

Для українського суспільства стало очевидним, що країна стрімко рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадничих прав людини, тотальною корупцією, свавіллям правоохоронних органів, репресіями та терором. Саме це й змусило українців вийти спочатку на вулиці Києва, а потім й інших міст України.

Події розгорталися стрімко і драматично – від мирних зібрань студентства до масових мітингів, палаючих шин, «коктейлів Молотова» та бруківки, що стала зброєю в руках протестувальників. Але найтрагічнішим було те, що цього разу, на відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало українцям 106 убитих і понад 2 тис. поранених. І це була  ціна лише  3-х місяців Євромайдану. Навесні 2014 року розпочалася військова агресія Росії, яка супроводжується окупацією Криму та окремих територій Донецької й Луганської областей.

З нагоди цього Дня в усіх населених пунктах України відбулися традиційні меморіальні заходи – молебні, покладання квітів, панахиди в церквах. У Києві ж уже 7-ий рік поспіль на алеї Героїв Небесної Сотні відбувся молебінь. Тут же було запущено флешмоб «Бути гідним», який запропонував ділитися власними враженнями про ті події, про свій досвід у соцмережах.

Шановні колеги, гості мого блогу! 

Пропоную вашій увазі кроссенс "Побажання". Щиро бажаю щастя кожному з вас! 

 

 

Уже доброю традицією стало написання радіодиктанту національної єдності в Лутищенському закладі освіти 9 листопада, в День української писемності та мови. Цей рік не став винятком. Головна, так би мовити, місія заходу, вважаю, - відчути себе частиною великої нації, часточкою душі нашого безсмертного народу, оспіваного в піснях та думах. У всіх куточках України та за її межами і дорослі, і діти долучилися до цієї акції. Зосереджено писали, вдумливо перевіряли, із захопленням обмінювалися думками, обговорюючи складні орфограми та пунктограми.

 1 листопада - День пам’яті Петра Яцика (1921-2001), канадського підприємця українського походження, мецената і філантропа, відомого своїм вагомим внеском у фінансування українознавства на Заході та в Україні. 

Петро Яцик з когорти тих дуже нечисленних українців, хто, як казав інший відомий український меценат Євген Чикаленко, «любив Україну не тільки до глибини душі, але й до глибини власної кишені». Свою першу пожертву 1000 доларів Петро Яцик зробив на початку 60-х, а останню – незадовго до смерті. На популяризацію українського слова, думки, культури у світі він витрачав мільйони доларів.

Сам був людиною скромною і невибагливою в побуті. Жодних «мільйонерських» замашок – ані яхт, літаків, «хатинок» на 5 поверхів, ексклюзивних годинників, супердорогих автівок, хоча міг дозволити собі багато чого. Він вважав, що для людини в житті набагато важливішим є те, скільки вона віддала іншим. І не тільки грошей, але й тепла, любові та добра. Був щирим і надзвичайно світлим.

Петро Дмитрович Яцик народився на Сколівщині в селі Верхнє Синьовидне 7 липня 1921 року в селянській родині. Був первістком. Рано став напівсиротою: коли виповнилося 14 – помер батько. Петро став за старшого і турбувався про маму, двох сестер і чотирьох братів. Після війни доля занесла Петра Яцика до Канади. Важко перерахувати, де і ким він працював. Нарешті став «на ноги», заснував будівельне підприємство, яким керував з великим розумінням справи. Завжди пам’ятав своє походження, не забував, що він українець.

Петро Яцик – один із спонсорів Інституту українських студій Гарвардського університету (США), Енциклопедії українознавства, Центру досліджень історії України ім. П.Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн доларів), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, документаційного центру в бібліотеці ім. Джона П. Робертса при Торонтському університеті, фонду Яцика при Канадському інституті українських студій (КІУС) в Едмонтоні.

Завдяки внесеним Яциком 750 тисяч доларів відкрито спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана при Колумбійському університеті. Коштом мецената видано чимало наукових монографій з історії України (зокрема, переклад Історії України-Руси Михайла Грушевського англійською мовою), економіки, політології, медицини, етнографії. Сума його пожертв на українські інституції в західному світі перевищує 16 мільйонів доларів. Студенти з України також мають дякувати Петру Яцикові за можливість вчитися в Європі, США, Канаді. А ще, звісно, це заснований у травні 2001 року Міжнародний конкурс знавців української мови, кількість учасників якого за останні роки сягала 5 млн людей з-понад 20 країн світу.

Петро Яцик мріяв, щоб Україна була сильною і процвітаючою державою, громадяни якої були б заможними і щасливими людьми. Можливо, колись ця мрія українського мецената справдиться. Про Петра Яцика надзвичайно цікаво написав Михайло Слабошпицький у книзі «Українець, який відмовився бути бідним».

Готуємося до участі!!!

 Ювілейний ХХ Радіодиктант національної єдності цього року відбудеться 9 листопада о 9:00.

Про це в ефірі «Суспільної студії» на телеканалі UA: ПЕРШИЙ повідомив член правління Суспільного, відповідальний за платформу радіо, і керівник Радіодиктанту Дмитро Хоркін.

У День української писемності та мови тисячі українців щороку беруть участь у флешмобі й приєднуються до події по всьому світу. Цьогоріч підготовку диктанту доручили трьом фахівцям.

Текст для диктанту написав відомий письменник і видавець Іван Малкович. Науковою консультанткою проєкту стала докторка філологічних наук, професорка Лариса Масенко.

Читатиме диктант знаменита акторка Римма Зюбіна. Спецпроєкт, організований Суспільним спеціально до події, стартуватиме в студії UA: ПЕРШИЙ, а також в ефірі UA: Українське радіо та UA: Радіо Культура о 9:00, ведучі в студії розкажуть історію диктанту й дадуть змогу всім охочим підготуватися до написання.

Радіодиктант почнеться о 9:15.

Традиційно найактивнішими учасниками флешмобу є школярі, студенти та викладачі навчальних закладів, але щороку диктант розширює межі –  у ньому беруть участь представники найрізноманітніших професій, а також відомі спортсмени, актори, бізнесмени та політики. Студію для написання диктанту для гостей облаштували в читальній залі Національної бібліотеки імені Вернадського, де відомі українці писатимуть диктант із дотриманням карантинних вимог.

Дмитро Хоркін закликав усіх українців консолідуватися навколо своєї мови й писати диктант: «Щороку ми отримуємо двадцять-тридцять тисяч листів із диктантами від наших слухачів і глядачів. Усі навчальні заклади України отримають розсилку із запрошенням узяти участь у диктанті та покроковою інструкцією, як його писати. Представники дипломатичних місій –  також часті учасники радіодиктанту. Але ми працюємо для всіх –  у кав’ярнях, музеях, театрах, на виробництвах та в офісах – усюди писатимуть Радіодиктант національної єдності».

Час для надсилання готового тексту –  астрономічна доба. Текст диктанту оприлюднять на сайті UA: Українське радіо 11 листопада об 11:00.

Роботи прийматимуть онлайн та офлайн.

Паперового листа потрібно надіслати за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001. Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 10 листопада.

Онлайн свою роботу можна надіслати на скриньку rd@ukr.radio. Після оприлюднення диктанту електронні листи не прийматимуть.

Для зручності організатори підготували електронну форму для отримання робіт, щоб можна було надіслати диктант за допомогою будь-якого гаджета. Її оприлюднять на сайті ukr.radio 9 листопада.

Усі надіслані роботи перевірить спеціальна фахова комісія. Роботи, написані без помилок, отримають подарунки від партнерів проєкту. Результати оголосять упродовж 1–2 місяців залежно від кількості отриманих листів.

Наукова консультантка Радіодиктанту Лариса Масенко підготувала кілька порад для учасників, щоб написати диктант без помилок. 

 Нехтуючи  цими правилами,  ми ризикуємо найдорожчим, що маємо, - життям!!! 

Задумайтесь!!!