Методична скарбниця


До вивчення Біблії на уроках української літератури  в 9 класі підготувала сторіборд та робочу картку за  "Притчею про блудного сина". Подобається - користуйтесь.




 Шановні колеги! 

 Шкільне життя вирує, а в класі, куди заходить учитель на урок, сидять діти й дивляться допитливими оченятами, очікуючи уваги, поваги, любові й... знань. 

    Готуючись до уроків української літератури у 8 класі за темою "Дума  про Марусю Богуславку", підготувала робочі картки й зараз пропоную їх колегам для користування.




Шановні колеги! 
Пропоную цікавинки до вивчення 
в 6 класі твору В.Винниченка "Федько-халамидник"

Сторінка героя в мережі "Фейсбук"



Сторіборд

Картка "Крісло відвертості" 
(ідея Наталії Немировської, 
її втілення моє).


Шановні колеги! 

Пропоную вашій увазі нові смаколики (кроссенс та печворк) для семикласників під час вивчення творчості М.Стельмаха, зокрема його повісті "Гуси-лебеді летять".






Шановні колеги! 
Пропоную вашій увазі мультимедійну презентацію на тему "Використання кроссенсів у роботі вчителя".  
Її ви можете переглянути, перейшовши за посиланням.


Шановні колеги!

Інклюзивне навчання — система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахуванні багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.

Інклюзивне навчання часто вважають альтернативою інтернатній системі, за якою діти з особливими освітніми потребами навчаються  в спеціальних закладах освіти та змушені проживати в інтернатних відділеннях при них через їх територіальну розгалуженість.

Жодна дитина не має відчувати себе іншою та виключеною з освітніх, культурних і соціальних процесів – це головне завдання інклюзії.

ПЕРЕВАГИ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

  • Інклюзивне навчання усуває бар’єри в системі освіти та системі підтримки дітей з особливими освітніми потребами.
  • Вища залученість батьків до процесу навчання.
  • Діти з особливими освітніми потребами отримують можливість соціалізації, розвитку своїх інтересів і талантів і подальшої інтеграції в суспільство, вступу до професійних і вищих закладів освіти.
  • Діти з особливими освітніми потребами мають змогу налагодити дружні стосунки з однолітками в школі та поза її межами та моделюють належні способи взаємодії з колективом.
  • В інклюзивних класах створено атмосферу спокійного прийняття відмінностей інших людей.


ОФІЦІЙНІ ЗАСАДИ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

У грудні 2009 року Україна ратифікувала основні міжнародні документи у сфері забезпечення прав дітей згідно зі світовими стандартами освіти, соціального захисту та охорони здоров’я. Передусім йдеться про статтю 24 Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, в якій визначено обов’язок держави щодо реалізації інклюзивної моделі освіти, тобто створення такого предметно-просторового спеціального середовища, яке б дало змогу всім дітям бути однаково рівними учасниками навчального процесу в єдиному освітньому просторі відповідно до їхніх особливостей, потреб і можливостей.

5 липня 2017 року Президент України підписав ухвалений 23 травня цього ж року Закон «Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг». 

5 вересня 2017 року було прийнято новий  Закон України “Про освіту”. З того часу діти з особливими освітніми потребами мають повне право здобувати освіту в усіх навчальних закладах, зокрема й безоплатно в державних та комунальних, незалежно від «встановлення інвалідності». Діти з особливими освітніми потребами мають право на:

  • дистанційну та індивідуальну форми навчання;
  • психолого-педагогічну та корекційно-розвиткову допомогу; 
  • інклюзивні та спеціальні групи (класи) у загальноосвітніх навчальних закладах; 
  • «підлаштовані» для їхніх потреби загальноосвітні школи і класи, тобто на відповідні архітектурні перепланування;
  • корекційних педагогів, тьюторів, психологів; 
  • адаптовані навчальні плани та програми, методи та форми навчання, ресурси спеціальної освіти, партнерство з громадою.


Пропоную увазі колег календарне планування уроків української мови та літератури згідно з адаптованою програмою для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. 8 клас. Переглянути та скачати його можна, перейшовши за покликанням.



Шановні колеги! 
На сторінках свого блогу я вже торкалася теми "Сторіборд". Зараз пропоную вашій увазі новенькі сторіборди для п’ятикласників. Учорашнім представникам початкової ланки вони дуже сподобались  за яскравість зображень, а мені допомогли превірити знання учнями текстів творів. 




Шановні колеги!

У соціальній мережі "Фейсбук" я багато чого навчилася завдяки тісній співпраці із креативними учасниками груп "Лінгвістичні смаколики" та "Літературний сад". Ідея створення крісла відвертості , яку я втілила в життя дещо по-своєму на платформі Canva, належить Наталії Немировській. Дуже вдячна їй. Що вийшло в мене, пропоную вашій увазі.  Буду щиро рада, якщо ці роботи знадобляться вам у новому 2020 - 2021 навчальному році на уроках української літератури у 5 класі. 








Шановні колеги!

Сторінки автора чи героя в соцмережах заповнювала з учнями й раніше, та використовувала при цьому готові шаблони. Завжди хотіла спробувати сама, та боялась, що нічого не вийде. Поштовхом до діяльності та, можна сказати, навчальним посібником стала відеоінструкція Надії Галаган-Базильської у групі "Ліітературний сад" у Фейсбук, за що я їй щиро вдячна. Пропоную вашій увазі, шановні колеги, свою першу спробу. Намагалась бути хоч трішечки оригінальною. Ось що в мене вийшло.



Пропоную вашій увазі планувальник, створений на Canva.com. Стане в пригоді тим, хто працює в 9 класі. Якраз вивчаємо "Чорну раду". П.Куліша.




Шановні колеги!

        Хочу розповісти про ще одну методичну новинку - сторіборд. Що ж це таке?

ЩО ТАКЕ СТОРІБОРД STORYBOARD)?
 Сторіборд (storyboard) або розкадрування– це замальовки вашої історії, в яких ви зображує майбутню історію з персонажами й фонами. Такий набір слайдів допомагає побачити загальну картину всієї історії. Сторіборд дає можливість повноцінно підготуватися іншим учасникам знімальної групи.

ЯКІ ПЕРЕВАГИ ВІД СТОРІБОРДА?

Збираючись зі знімальною групою з розкадровкою в руках, режисерові не потрібно говорити по мистецтво й почуття. Тому команда може розібратися в сюжеті більш предметно. Оператор зрозуміє, які кадри потрібно буде створити і що знадобитися для реалізації. Гафер з освітлювачами запропонує свої світлові схеми і рішення. Супервайзер зможе зробити планування зі спецефектів. А продюсер прорахує вартість проєкту більш детально. Крім того, на етапі сторіборда можна обговорити й змінити деякі ходи і сцени, що може піти на користь фінального результату.
Основні переваги:
  • Економія часу при виробництві.
  • Економія бюджету, ви не допустите грубих помилок, що заощадить вам гроші.
  • Можна проаналізувати хід подій, доопрацювати і поліпшити проект.
Та це в кінематогрфі. А як же можна це використати на уроках літератури? 
Пропоную вашій увазі сторіборд, створений за допомогою онлайн сервісу Canva. В ньому я розмістила кадри з оповідання Євгена Гуцала "Лось"(5 клас) та їх послідовність порушила. Завдання для учнів: відновити послідовність подій у творі (записати номери кадрів у потрібному порядку) та придумати назви до кожного з кадрів.


Ще один приклад сторіборда для вчителів, які працюють у 7-их класах. Вивчення життєвого та творчого шляху А.Малишка



Пропоную увазі колег публікацію із 4 сторінок, створену в інтернет-ресурсі "Canva", що в перекладі з англійської означає  платформа графічного дизайну. Ця робота, сподіваюсь, стане в нагоді тим, хто викладає українську літературу в 5 класі. 










А це приклад інфографіки для вивчення теми "Звертання" у 5 класі.



Використання інноваційних методів та прийомів на уроках української мови та літератури ( дзвінок авторові, створення сторінки автора та головних героїв у мережі "Фейсбук", заповнення рюкзака знань, робота з печворками й таке інше)














Смаколики на уроках української мови та літератури

Кроссенс

Слово «кроссенс» означає «перетин смислів» і створено авторами за аналогією зі словом «кросворд». Ця унікальна ідея належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору технічних наук, художнику і філософу Володимиру Бусленко. Кроссенс уперше був надрукований у 2002 році у журналі «Наука і життя». Він являє собою асоціативний ланцюжок, замкнутий у стандартне поле із дев’яти квадратів (як у грі «Хрестики-нулики»).  Дев’ять зображень розташовані в ньому таким чином, що кожен малюнок має зв’язок із попереднім і наступним, а центральний об’єднує по смислу відразу декілька. Зв’язок може бути як поверхневий, так і змістовний. Але в будь-якому випадку це прекрасне завдання для розвитку логічного і творчого мислення. Кроссенс потрібно читати зліва направо і зверху вниз.
Алгоритм створення кроссенса:
1. Визначити тему, загальну ідею.
2. Виокремити дев’ять елементів, що стосуються ідеї (теми).
3. Знайти зв’язки між елементами, визначити послідовність.
4. Концентрація змісту в одному елементі (центральному).
5. Виокремити відмінні риси, особливості кожного елементу.
6. Підібрати зображення, що ілюструють елементи.
7. Замінити прямі образи і асоціації символічними.
8. Побудувати асоціативні зв’язки між образами елементів.
    Для полегшення процесу створення кроссенса спочатку потрібно заповнити словами кожен квадрат, а потім замінити їх образами. Оскільки в цьому завданні велика роль суб’єктивного сприйняття образів і зображень, то можливі свої варіанти зв’язків, за умови, що учень обгрунтує свою версію.

 Приклад кроссенса, створеного мною для ознайомлення з біографією В. Симоненка на уроці української літератури в 7 класі.

Кроссенс до вивчення поеми Т.Г.Шевченка "Кавказ" 
у 9 класі

Кроссенс, у якому зашифровано ім’я поета. За асоціативними зображеннями треба відгадати, про кого йдеться. 

 Презентацію із власного досвіду роботи на тему

 "Формування предметних компетентностей та використання ІКТ на уроках гуманітарного циклу"  можна переглянути, перейшовши  за посиланням

Хмара слів (хмара тегів, або зважений список) - це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати матеріал з теми у більш наочний спосіб. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації.

Можливості використання хмари слів у навчанні пов'язані, наприклад, з тим, що:
- в хмару можна записати тему уроку, яку учні повинні визначити;
- скласти пропозиції щодо визначеної теми, «хмара» виступає в якості опорного конспекту;
- прочитати в «хмарі» головне питання, на яке необхідно знайти відповідь протягом уроку;
- скласти речення або розповідь, використовуючи якомога більше слів з хмари;
- створити словникову «хмару» на основі невеликих нещодавно вивчених навчальних текстів, і попросити учнів пригадати, про що були ці тексти, і в якому саме контексті використовувалися слова;
- показати «хмару», складену зі слів, узятих із незнайомого тексту, і попросити здогадатися про його зміст;
- перетворити нудний текст в цікаву головоломку;
- написати зашифровану листівку другові;
- розповісти про письменника, використовуючи слова з «хмари»;
- скласти характеристику образу літературного героя;                                        
- зробити "хмарку" підказок до диктанту, кросвордів тощо;
- повторити основні поняття теми, що вивчаєтся і т.д.

Хмару слів можна легко згенерувати власноруч з використанням спеціальних програм.
Word It Out – безкоштовний англомовний сервіс для створення хмар слів, який є одним з найпростіших і зручних у використанні.
Word Cloud Generation  англомовний сервіс для створення тегових хмар, який має найбільш зручну інтуїтивно зрозумілу навігацію.
Word Art – багатофункціональний англомовний сервіс для створення хмар слів. З його допомогою можна створювати яскраві хмари різної форми. Однак недоліком цієї програми є певне спотворення шрифтів при відображенні кирилиці.

Wordcloud.pro – російськомовний слово-генератор, що дозволяє створювати яскраві хмари певних форм (з використанням базових шаблонів чи авторські).


Хмаринка слів за твором Зірки Мензатюк Таємниця козацької шаблі".

Завдання: Виписати із поданих слів тільки ті риси характеру, які властиві  Наталці

 

Хмаринка слів до вивчення теми "Написання не з дієсловами" (7 клас)

Завдання: Виписати лише ті слова, які записані без помилок
 

Хмаринка слів до теми "Написання слів із пів, напів (згідно з новим правописом). 6 клас

Завдання: виписати лише слова, що написані без помилок




Печворк

   
Печворк (від англ. patchwork - ковдра, покривало, виріб із різнокольорових клаптів) – це клаптикове шиття, вид декоративно-ужиткового мистецтва. Вироби створюються за принципом мозаїки, коли при зшиванні різнокольорових клаптиків тканини утворюється єдине полотно з різноманітними візерунками, картинами і навіть фактурою.

За схожістю створення широко починає входити в освіту метод роботи, що носить таку ж назву.  

Печворк можна створювати як на комп'ютері, так і власноруч. Як саме використовувати печворк на уроках літератури?
1. Біографія письменника.
2. Аналіз художнього твору.
3. Характеристика героїв.
4. Аналіз поезії.
5. Підбиття підсумків роботи над темою, твором.
Учням можна запропонувати створити печворк самостійно (надавши теми для заповнення "клаптиків" інформацією і малюнками) або доповнити необхідним: якщо є інформація - створити малюнок, якщо малюнок - записати інформацію. 

Пропоную свою першу роботу, виконану за допомогою програми PowerPoint. Можна роздрукувати та використати на уроці для роботи у групах. Порожні поля необхідно заповнити. 







































А даний печворк створено за допомогою MicrosoftWord.



Пропоную створені мною печворки до вивчення торів української літератури в 7 класі.
 Дуже зручно: в одній робочій картці аналіз усього твору!!!



Цікаві факти про українську мову ви знайдете за посиланням та  адресою


Виконати цікаві вправи з незрівнянним Лепетуном ви можете, перейшовши за посиланням

Створити інфографіку ви можете на сайті https://www.canva.com/

Ознайомитися із сайтами, де можна створити ментальні карти онлайн можна за посиланням

Створення тестівhttp://bit.ly/1w9HubX  
http://onlinetestpad.com/ru-ru/Main/TestMaker.aspx
Створення презентацій:
 

https://www.powtoon.com/
Створення кросвордів
 http://cross.highcat.org/ru_RU/#

Методичні рекомендації щодо викладання української мови  у 2019-2020 навчальному році можна переглянути за адресою

Методичні рекомендації щодо викладання української літератури у 2019-2020 навчальному році можна переглянути за адресою


Методичні рекомендації щодо викладання української мови та літератури у 2018-2019 навчальному році можна знайти на сайті Міністерства освіти і науки України за адресою

Методичні рекомендації щодо викладання української мови та літератури у 2017-2018 навчальному роціможна можна знайти на сайті Міністерства освіти і науки України за адресою
mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/metoduchni.html


Календарно-тематичне планування. Українська мова. 5 клас (2017-2018 н.р.)

Календарно-тематичне планування. Українська література. 5 клас (2017-2018 н.р.) 

Календарно-тематичне планування. 6 клас. Українська мова (2017-2018 н.р.) 

Календарно-тематичне планування. Українська література. 6 клас.(2017-2018 н.р.) 

Календарно-тематичне планування. 7 клас. Українська мова (2017-2018 н.р) (І семестр - 3 години) 

Календарно-тематичне планування. 7 клас. Українська мова. (2017-2018 н.р.) (І семестр - 2 години) 

Календарно-тематичне планування. 8 клас. Українська мова (2017-2018 н.р.) 

Календарно-тематичне планування. 8 клас. Українська література (2017-2018 н.р.) 

Календарно-тематичне планування. 9 клас. Українська мова (2017-2018 н.р.) 

Календарно-тематичне планування. 9 клас. Українська література. (2017-2018 н.р.)





 Шановні колеги! Погодьтеся: час, коли дитину саджали перед собою  й намагалися "напхати" інформацією, що навряд чи коли-небудь знадобиться в реальному житті, на щастя, вже позаду. Як знайти сучасний підхід до сучасного учня? Як зробити навчання цікавим, веселим, простим і разом з тим результативним? Як підготувати школярів до ЗНО так, щоб воно стало не нічним жахом, а перепусткою у щасливе майбуття? Відповіді на ці та інші запитання вам допоможе знайти "Відеорепетитор української мови" та його креативна ведуча Ганна Дем’яненко. 
Перегляньте на сайті YouTube вище названі відеофайли 
 та переконайтесь, що навчальний матеріал можна пояснити цікаво та зрозуміло. Впевнена, що дана методика стане корисною і для вчителів, і для учнів, і для батьків! Успіхів!


Сучасний урок у контексті компетентнісного підходу

Урок – дзеркало загальної педагогічної культури вчителя,
мірило його інтелектуального багатства, показник його
світогляду, ерудиції.
До хорошого уроку вчитель готується все життя.
                                                                                                                     В. Сухомлинський

            Удосконалення загальної середньої освіти спрямовано на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями.
            Новий етап у розвитку шкільної освіти пов'язаний з упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. Це вимагає певного підвищення професійної майстерності вчителя, доозброєння його новими знаннями, сучасними компетенціями, методами і технологіями, які б дозволили йому пере­будувати навчально-виховний процес відповідно до нових вимог і підходів.
            Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.
            Про компетентнісний підхід до формування змісту освіти зазначено в Державних стандартах освіти, його реалізовано в «Критеріях навчальних досягнень».
Під поняттям компетентнісний підхід розуміють спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток ключових (базових, основних, надпредметних) і предметних компетентностей особистості. 
Поняття "компетенція" традиційно вживається у значенні "коло повноважень", "компетентність" же пов'язується з обізнаністю, авторитетністю, кваліфікованістю. Тому доцільно в педагогічному сенсі користуватися саме терміном "компетентність".
Які основні складові компетентності?
        По-перше, знання, але не просто інформація, а швидко змінювана, динамічна, різноманітна, яку треба вміти знайти, відсіяти від непотрібної, перевести у досвід власної діяльності.
        По-друге, уміння використовувати це знання у конкретній ситуації; розуміння, яким чином добути це знання, для якого знання який метод потрібний.
        По-третє, адекватне оцінювання - себе, світу, свого місця в світі, конкретного знання, необхідності чи зайвості його для своєї діяльності, а також методу його здобування чи використання.
Виокремлюють трьохрівневу ієрархію компетентностей.
Предметні – формуються засобами навчальних предметів.
Міжпредметні – належать до групи предметів або освітніх галузей.
Компетентнісна освіта на предметному та міжпредметному рівнях орієнтована на засвоєння особистістю конкретних навчальних результатів – знань, умінь, навичок, формування ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно у певних навчальних і життєвих ситуаціях.
Найбільш універсальними є ключові компетентності, які формуються засобами міжпредметного і предметного змісту. Виокремлюють п’ять наскрізних ключових компетентностей.
Уміння вчитися – передбачає формування індивідуального  досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.
Здоровязбережувальна компетентність – пов’язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.
Загальнокультурна (комунікативна) компетентність – передбачає опанування спілкуванням, здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.
Соціально-трудова компетентність – пов’язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх з потребами ринку праці.
Інформаційна компетентність – передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, використовувати джерела інформації для власного розвитку.
Компетентнісний підхід тісно пов’язаний із такими підходами  до навчання, як
особистісно орієнтований (оскільки потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі для «всіх» на суб’єктивні надбання одного учня, що їх можна виміряти);
діяльнісний (тому що може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі  виконання конкретним учнем певного комплексу дій).
Сучасний урок, зорієнтований на реалізацію компетентнісного підходу в навчанні, має вирішувати ряд завдань.  Це зокрема:
підвищення рівня мотивації учнів;
використання  суб’єктивного досвіду набутого учнями;
ефективне та творче застосування набутих знань та досвіду на практиці;
формування у учнів навичок отримувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел;
здійснення організаційної чіткості та оптимізації кожного уроку;
підвищення рівня самоосвітньої та творчої активності учнів;
створення умов для інтенсифікації навчально-виховного процесу;
наявність контролю, самоконтролю та взаємоконтролю  за процесом навчання;
формування моральних цінностей особистості;
розвиток соціальних та комунікативних здібностей учнів;
створення ситуації успіху.
Педагог зобов'язаний па уроці дотримуватися цілого ряду ви­мог.
Проаналізуємо основні вимоги кожної групи.
Вимоги до структури уроку включають:
чітко визначені цілі та завдання уроку;
визначення   типу   уроку,   органічний   зв'язок   всіх   частин уроку;
зв'язок уроку з попереднім уроком і закласти перспективу на наступний урок;
вибір оптимальних, виходячи із цілей і завдань уроку, методів вивчення і закріплення нового матеріалу;
оптимальність  домашнього  завдання (форма,  обсяг,  запис у щоденнику, облік індивідуальних особливостей і т. д.).
Вимоги до підготовки та організації уроку припускають:
підготовку та використання демонстраційного і роздавального матеріалу;
можливість для учнів одержувати частину завдань самостійно під керівництвом педагога;
використовувати контроль і самоконтроль учнів у процесі ви­конання навчальних завдань; перевірку і самоперевірку після виконання ними завдання;
4) при підготовці виділити складні моменти пової теми, проду­мати методику їхнього    пояснення.
Вимоги до змісту уроку і процесу навчання включають:
1)урок повинен сприяти розвитку пізнавальних процесів в учнів (сприйняттю, пам'яті, уваги, мислення, мовлення);
формувати якості особистості школярів (дисциплінованість, акуратність, ініціативність і т. д.);
урок повинен сприяти мотиву позитивного відношення учнів до навчання.
Вимоги до техніки проведення уроку припускають:
певний ритм і темп уроку оптимальний для учнів класу;
сприятливий психологічний клімат на уроці (взаємна добро­зичливість, готовність учителя прийти па допомогу учневі і т. д.);
взаємне співробітництво вчителя й учнів, педагогічний такт;
використання різних видів діяльності учнів,  підтримувати інтерес до уроку.

Підготувати і провести такий урок нелегко, Потрібно відповідально ставитися до своїх обов’язків, але найбільше – вийти на сучасний рівень педагогічного мислення. Реалізація прагнення провести завтрашній урок краще за сьогоднішній розпочинається з його підготовки.

Методичні підказки


Модуль вступного повторення
Мета:
Визначити рівень попередньої підготовленості учнів, що стосується теми.
Актуалізувати знання, що потрібні для введення нового матеріалу. Активізувати мислення учнів.
Методи: фронтальна бесіда, усне опитування, робота зі схемами, рисунками, метод прогнозування, робота з текстом підручника, самоперевірка за зразком  тощо.
Прийоми: «Інтрига», «Дивуй!», «Фантастична добавка», «Відстрочена загадка», заповнення кросвордів, «Альтернатива», «Світлофор», «Мозковий штурм», «Асоціація», «Зайве слово», «Назви відповідь», «Пошук загального», «Групування слів», «Лото»,  «Зашифровки», «Незакінчені речення» тощо.
Форми навчання: індивідуальні, парні, групові, фронтальні.
Засоби: диктанти, тести, ТЗН, навчальні та наочні посібники, підручник, таблиці, моделі тощо.

Модуль вивчення нового матеріалу
Мета:
Допомогти учням засвоїти факти та основні ідеї.
Забезпечити якість вивчення нового матеріалу.
Формувати вміння виділяти головне, актуалізувати, конспектувати, порівнювати, зіставляти.
Забезпечити диференційований підхід.
Встановити зв'язки між засвоєними та новими знаннями.
Формувати групи компетентностей: соціально-трудову, інформаційну, загальнокультурну, соціально-трудову, уміння вчитися.
Методи: пояснення, коментоване читання тексту підручника, проблемна лекція, семінар-практикум, фронтальна бесіда, дискусія, робота з книгою, посібниками, схемами, таблицями, рисунками, моделями, демонстрація презентацій.
Прийоми: «Асоціації», «Мозкова атака», створення проблемної ситуації, використання яскравих афоризмів, порівнянь, образів, «Знаємо — бажаємо дізнатися — дізналися», «Моделі, що ожили», «Снігова грудка», «Ажурна пилка», «Акваріум», «Броунівський рух», «Два-чотири — всі разом», «Навчаючи — учусь», «Павучки», «Місткий кошик» тощо.
Форми навчання: парна, групова, індивідуальна, колективна, фронтальна.
Засоби: ТЗН, підручники, посібники, довідники, Іnternet, інформаційні таблички, роздавальний матеріал, таблиці, моделі тощо.

Модуль практики
Мета:
Формувати вміння практичного застосування знань, умінь і навичок. Формувати й удосконалювати вміння й навички у стандартах прямого й успішного руху до накресленої мети.
Забезпечити ситуацію вибору.
Формувати вміння розвязувати типові завдання, формувати творчі вміння.
Переносити знання і способи діяльності, життєвого досвіду в нову ситуацію.
Формувати групи компетентностей: соціально-трудову, інформаційну, загальнокультурну, соціально-трудову, уміння вчитися.
Методи: практичні роботи, розв’язування завдань за зразком, метод коментування, робота з підручником та різними джерелами інформації.
Прийоми: «Асоціативний ряд», «Синтез думок», «Альтернатива», «Коментування», «Навчаючи – учусь», «Карусель», «Поєдинок»,»Інтелектуальний тир», змагання тощо.
Форми навчання: парна, групова, індивідуальна, колективна, фронтальна.
Засоби: ТЗН, математичні диктанти, тести, навчальні та наочні посібники, роздавальний матеріал, схеми  тощо.

Модуль спостереження і діагностики
Мета:
Організувати і підтримати безперервний зворотний звязок.
Одержати своєчасну інформацію про успішність просування у навчанні всіх учнів.
Спостерігати за процессом засвоєння та застосування знань, умінь і навичок.
Здійснювати моніторинг навчальних досягнень учнів.
Формувати   на кожного учня «дос’є» (залучаючи комп’ютер), до якого тільки він та вчитель мають доступ.
Формувати  групи  компетентностей: соціально-трудову, загальнокультурну. 
Методи:  спостереження, дискусія, створення проблемної ситуації тощо.
Прийоми: «Світлофор настрою»,  «Зворотний зв'язок», «Релаксаційні вправи», рефлексія тощо.
Форми навчання: індивідуальна, парна, фронтальна, колективна.
Засоби: ТЗН,  завдання для моніторингу рівня знань, навчальні та наочні посібники тощо.

Модуль домашньої роботи
Мета:
Удосконалити, узагальнити, систематизувати знання, вміння та навички.
Розвивати самостійність та творче мислення.
Формувати вміння самостійно засвоювати окремі питання навчального матеріалу.
Формувати  групи  компетентностей: інформаційну, уміння вчитися, соціально-трудову. 
Методи:  виконання вправ, письмових і графічних робіт, підготовка рефератів, доповідей, самоперевірка, індивідуальне опитування, фронтальна бесіда, робота з підручником, довідниками, додатковою літературою, використання Іnternet тощо.
(залучення  консультантів, якість  виконання д/з за допомогою  звірки  зі  зразками, усний  коментар,  самостійна  робота, що аналогічна  до  домашньої).
Прийоми: «Інтелектуальна розминка»,  «Одне завдання на двох», «Вірю - не вірю», «Так – ні», «Знайди помилку», «Вибери сам», «Ярмарок – подорож», «Заздалегідь», «Творче завдання»,  бліцопитування ланцюжком, тощо.
Форми навчання: індивідуальна, парна, групова.
Засоби:  навчальні та наочні посібники, довідкова література, Іnternet , інформаційні таблички тощо.

Модуль узагальнення і систематизації
Мета:
Узагальнити і систематизувати знання, уміння і навички.
Установити загальні звязки в матеріалі, що дозволяє побачити учням тему (розділ) в цілому.
Формувати вміння застосовувати набуті знання під час розвязування задач різного рівня складності.
Формувати потребу до постійної самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.

Формувати  групи  компетентностей: соціально-трудову, загальнокультурну. 
Методи:  порівняння, узагальнення, усна розповідь, бесіда, вступні, оглядові, пошукові семінари, дебати, конференції тощо.
Прийоми: «Письмовий звіт»,  «Шпаргалка», «Пошта», «Перепишу параграф по-своєму», «Я – вчитель», «Інтелектуальне лото», «Ділова гра», «Аукціон ідей», «Творча робота», «Учені та їхні відкриття», «Фантастичні фігури»  тощо.
Форми навчання: індивідуальна, парна, фронтальна, колективна.
Засоби: ТЗН, навчальні та наочні посібники, інформаційні картки, тести  тощо.

Модуль психологічного супроводу
Мета:
Врахувати психофізіологічні особливості учнів. Розвивати пізнавальні процеси (пам'ять, увагу, сприймання, мислення, мовлення, уяву тощо) та математичні здібності учнів. Формувати пізнавальний інтерес.
Створити позитивно-емоційний настрій і психологічно комфортні умови.
Сприяти позитивному відношенню учнів до навчання.
Методи: інтерактивні, ігрові, релаксаційні тощо.
Прийоми: «Світлофор настрою», «Навіювання», «Відстрочена відгадка», «Бліц-опитування», «Релаксаційні вправи», «Зворотний зв'язок» тощо.
Форми навчання: індивідуальні, парні, групові, фронтальні, колективні.
Засоби: ТЗН, інформаційні таблички тощо.

З точки зору компетентнісного підходу (подано 5 ключових компетентностей із 10-и) можна  розглянути такі види діяльності учнів: 

Наскрізні ключові компетентності
Види діяльності
Уміння вчитися
o Написання учнями повідомлень, рефератів, самостій­них творчих робіт.
o Використання випереджальних завдань , що передба­чають активну самостійну та самоосвітню діяльність учнів.
o Залучення учнів до творчих виставок .
o Залучення учнів до роботи в МАН.
o Консультування учнів з питань самоосвіти .
o Організація інтелектуальних конкурсів, ігор, предмет­них тижнів, які передбачають самостійне опануван­ня учнями певних питань та їх самоосвітню діяль­ність.
o Використання інтенсивних завдань з предмету, які пе­редбачають пояснення учнями певних питань.
o Використання навчальних програм з метою самоосвіти учнів.
o Залучення учнів до роботи консультантами, що підтри­мує їх самоосвітній тонус.
o Забезпечення високого наукового рівня викладання предмета.
o Створення проблемних ситуацій на основі сучасного життя.
o Розв'язування задач та прикладів різними способами, використання задач підвищеної складності.
o Складання та розв'язування учнями тестів, кросвордів тощо.
o Залучення учнів до участі в конкурсах „ Патріот " , "Соняшник",
тощо.
o Залучення учнів до участі в олімпіадах, МАН 
Інформаційна компетентність
o Залучення вчителем додаткової інформації в процесі викладання предмета.
o Стимулювання учнів до використання додаткової ін­формації.
o Активна співпраця з кабінетом інформатики щодо ви­користання навчальних програм з предмета.
o Використання малюнків, таблиць, схем, як джерел інформації, та передбачення складання схем, таблиць, планів, опорних конспектів, як результату роботи учнів з інформацією.
o Випуск шкільних газет, створення інформаційних сторінок у класних куточках.
Загально-
культурна (комунікативна) компетентність
o Стимулювання вміння учнів висловлювати власну точку зору.
o Сприяння удосконаленню вмінь вести навчальний діалог.
o Використання усних та письмових рецензій на відпо­відь, доповнень та зауважень до неї .
o Удосконалення вмінь дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.
o Застосування взаємоопитування та взаємоперевірки з можливим подальшим коментуванням.
o Організація групової роботи .
o Проведення нестандартних уроків, уроків-змагань, КВК.
o Підготовка учнями нестандартних запитань однокласникам .
o Стимулювання спілкування учнів з ровесниками та дорослими з метою підвищення рівня навчальних досягнень та ерудиції учнів.
o Використання інформації з історії  від­криттів.
o Використання художньої літератури в процесі викла­дання предмета.
o Характеристика внеску в науку вчених різних націо­нальностей.
o Наголошення на внесок в розвиток науки українських вчених.
o Виховання учнів на прикладі життєвого та творчого шляху видатних людей.
Соціально-трудова компетентність
o Вибір учителем завдань, які передбачають для учнів самостійний пошук розв'язку.
o Надання учням можливості обрання варіанту завдання чи шляху його виконання.
o Використання самооцінки та взаємооцінки учнів.
o Залучення дітей до роботи в групах. Обов'язкова умова - врахування індивідуальних можливостей школярів. Завдання мають бути якщо не індивідуальними, то хоча б різнорівневими .
o Надання учням можливості виявлення ініціативи.
o Практикування доручень учням ( наприклад : „ відпо­відальний за наочність” , „ консультант ” тощо).
o Планування виховних заходів та заходів предметних тижнів, у яких передбачається самостійна активна діяльність учнів.
o Залучення дітей до самоврядування .

Здоровязбережу-вальна компетентність
o Складання та розвязування задач валеологічного змісту.
o Складання та розв’язування кросвордів із зашифрованими назвами лікарських рослин (після чого учні одержують завдання додому знайти способи їх застосування).
o Проведення поетичних хвилинок 




















Ø  

































Для розв'язання задач компетентнісної освіти вчитель має керуватися такими правилами, незалежно від стажу роботи, категорії, технології, яку він використовує:


Головним є не предмет, якого ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов'язаною з вивченням предмета.
Ø   На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогоднішній активний учень — завтрашній активний член суспільства.
Ø   Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.
Ø   Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.
Ø   Слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити причинно-розуміння причинно-наслідкових зв'язків є обов'язковою умовою розвивального навчання.
Ø   Пам'ятайте, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці.
Ø  Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.
Ø   Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі розв'язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.
Ø   Учителі з будь-якого предмета, не тільки мови і літератури, мають слідкувати за способом та формою висловлення думки учнів.
Ø   Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.
Ø   Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.
Ø   Оскільки міцність запам'ятовування інформації, що засвоєна у вигляді логічних структур, є більш високою, ніж міцність розрізнених знань, закріплювати слід ті знання, що подані у цілісних логічних структурах.
Ø   У значних блоках інформації легше встановлюються логічні зв'язки, чіткіше простежується головна думка, котру легше виділити й показати учням.
Ø   У процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.
Ø  Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.
Ø   Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями із свого предмета.
Ø  Заохочуйте дослідницьку роботу школярів. Знайдіть можливості ознайомити їх із технікою експериментальної роботи, алгоритмами розв'язання винахідницьких задач, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів.
Ø   Суспільно-історичною практикою доводьте необхідність наукових знань, які вивчаються в школі. Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю.
Ø  Пояснюйте школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всього, що необхідно для реалізації її життєвих планів.

Ці корисні правила-поради — тільки невеличка частинка, тільки вершина айсберга педагогічної мудрості, педагогічної майстерності, спільного педагогічного досвіду багатьох поколінь. Але згадати їх ще раз не буде зайвим. Пам'ятати їх, слідувати їм, керуватися ними буде дієвою умовою, яка здатна полегшити учителю досягнення провідної найважливішої мети — формування компетентної особистості.
Психологами доведено, що будь-яка людина здатна досить точно себе оцінити, а отже визначити, що необхідно в собі змінити, перебороти, розвити. Треба відзначити, що це можливо тільки в тому випадку, якщо педагог здатний до певного самоаналізу свого етапу, вчинків і т. д. на уроці. Саме самоаналіз є одним зі способів педагогічного самовдосконален­ня. Адже аналізуючи використані методи навчання, зіставляючи їх, педагог вибирає найбільш ефективні, які далі вдосконалює.          Самоаналіз уроку допомагає вчителю оволодіти більш високим рівнем майстерності, підвищити результативність праці.  
Самоаналіз уроку вчителем  дозволяє вирішити цілий ряд важливих завдань:
·         учитель краще  усвідомлює систему своєї роботи;
·         швидше освоює на практиці методику вибору й обґрунтування оптимального варіанту навчання;
·          робить учителя психологічно захищеним, впевненим у собі;
·          поліпшує якість планування наступних уроків;
·          стимулює розвиток творчого мислення й діяльності вчителя.

На що звертати увагу під час самоаналізу уроку?

•  Який тип уроку? (Місце уроку в темі.)
•  Які компоненти навчальної діяльності наявні? (Мотивація, реалі­зація запланованого, оптимальна структура уроку, раціональне вико­ристання форм і методів, принципів навчання, мовна культура вчите­ля й учня, результативність, дисципліна.)
   Зовнішня організація уроку. (Своєчасний початок і кінець, ор­ганізація робочого місця, своєчасність записів у щоденники, гнучка система оцінювання.)
   Форма організації навчального процесу. (Фронтальна, групова, індивідуальна.)
   Дотримання санітарно-гігієнічних умов праці.
   Загальні методи навчання. (Монологічний, демонстраційний, діа­логічний, евристичний, пошуковий, творчий, алгоритмічний, програ­мовий тощо.)
   Методи викладу матеріалу вчителем. (Інструктивний, інформа­ційний, пояснювальний, стимулювально-інструктивний, спонукальний тощо.)
   Методи роботи учнів на уроці. (Виконавський, реконструктивний, частково-пошуковий, пошуковий, творчий.)
   Принципи навчання. (Науковість, доступність, наочність, про­блемність, самостійність, систематичність, послідовність, дифе­ренціація, інтеграція, усвідомленість, проблемно-альтернативний.)
   Формування  компетентностей. (здоров’язбережувальна, загальнокультурна (комунікативна), соціально-трудова, інформаційна, уміння вчитися.)
    Засоби навчання. (Оформлення, книжки, схеми, ТЗН, ілюстрації, макети, муляжі, теле-, відео-, аудіотехніка.)

Пропоную декілька варіантів  розминок:


1) Міні-інтерв'ю. Після привітання даю чітку інструкцію: "Інтерв'ю за 1 хвилину. Відповідаємо прикметниками ( прислівниками, дієсловами,словами з префіксами –роз, -без і т.д). Вибір питань і відповідей залежить від мовної теми попереднього уроку, допомагає застосувати на практиці набуті знання. Наприклад:
До теми "Прикметник"
- Яким був попередній урок? (важким, цікавим...)
- Якою була перерва? (веселою, короткою...)
- З яким настроєм ви прийшли на урок?( гарним, сумним, надзвичайно веселим...)
- А яка зараз повинна бути обстановка на уроці, щоб ви змогли засвоїти нову тему? ( робоча)
- Отже, давайте створимо таку робочу атмосферу.
До теми "Прислівник"
- Як працювалося вам на попередньому уроці? ( добре)
- У якому темпі виконували домашнє завдання на сьогоднішній урок? ( нашвидкуруч)
- Коли продзвенів дзвоник на урок? ( нещодавно)
- Чому деякі з вас запізнилися на урок? ( ненавмисне)
- Як треба зараз працювати, щоб наздогнати втрачені хвилини уроку? ( наполегливо, швидко, продуктивно)
2) Формула уроку. Учні повинні скласти формулу своєї майбутньої роботи на уроці, використовуючи умовні позначення всіх якостей, що необхідні для плідної роботи. Старшокласникам можна дати завдання "розшифрувати" записану формулу. Такий тренінг розвиває у дітей навички самоорганізації, логічне мислення, вміння ставити мету і досягати її. Наприклад, у 7 класі перед вивченням теми "Дієслово як частина мови" учні склали таку формулу майбутнього уроку:
(у+о)* (в+с)*р=з, де у - увага, о- організованість, в- взаємодопомога, с- спілкування, р- робота, з – знання.
3) "Ім'я з малюнком". Всі сідаємо в коло, а кожен учень малює на папері річ, яка, як він вважає, найкраще його характеризує. Підписує малюнок своїм ім'ям. Всі по черзі демонструють малюнки групі і пояснюють, чому обрали цей образ. Після презентації вішають всі малюнки на стіні в класі. Цей прийом раджу використати на вступних уроках у 5 класі або перед вивченням теми"Правопис імен по батькові" в рамках презентації проекту"Моє ім 'я" у 6 класі
4) " Комплімент". Урок починається з того, що вчитель підходить до першого учня і говорить: "Ти мені подобаєшся, тому що ти дуже добрий", учень повертається до сусіда і продовжує комплімент: "Ти мені подобаєшся, бо ти серйозний" і т.д. Як різновид цієї вправи на заняттях зі спецкурсу "Основи журналістики", на уроках літератури у 8-11 класах, практикую вправу "Плюс-мінус".Суть її в тому, що учні стають у коло, перший учень кладе руку на плече сусіда зліва і називає не тільки позитивну(+),а і негативну(-) рису характеру, якої необхідно позбутися ( обов'язково у коректній формі). Наприклад, "Ти сміливий хлопець, але спробуй більше довіряти оточуючим". Учні можуть за бажання не називати"мінус" свого товариша, а якщо учень не хоче почути свій "мінус", то після слова але говорить "Стоп". Спочатку у класі часто чується "стоп", але поступово усі прагнуть вислухати думку товаришів, намагаються виправити "мінус". Рекомендую повторювати таку розминку хоча б через місяць. Вважаю, що учні таким чином привчаються до критики, але не ображають при цьому людську гідність товариша.
5) "Психологічна настанова". Ось якими можуть бути варіанти початку уроку:
А. "До успіху"
- Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі( можна оформити як девіз уроку):
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.
Б."Самоналаштування"
- Покладіть руки на парту, закрийте очі та промовляйте :
Я зможу сьогодні добре працювати на уроці.
Я особистість творча.
Я бажаю всім однокласникам успіхів на сьогоднішньому уроці.
В. „Чорна рука – біла рука"
Етюд з негативними емоціями.
Дітям пропонується уявити й зобразити спочатку „чорну руку", що готова до агресії, а потім, за сигналом, перетворити її на „білу руку", добру руку, ту, що може пожаліти.
- Чи можуть негативні емоції приносити користь людям? То давайте нести один одному тільки добро , позитивні емоції.
Г. „Спіймай мій настрій".
Дітям пропонується попрацювати в парі і домовитися, хто почне свої дії першим.
Діти виконують дії, які називає учитель.
- Посміхніться, „зніміть" посмішку зі свого обличчя долонею та „киньте" своєму сусідові. „Спіймайте" посмішку, „прикрасьте" нею своє обличчя.
- Зобразіть на обличчі ще будь-яку емоцію, „подаруйте" її своєму товаришеві.
Ґ. "Девіз творчих та винахідливих"
Дітям пропонується перед початком роботи промовити такі слова:
Видумуй, пробуй, твори!
Розум, фантазію прояви!
Активним і уважним будь
І про кмітливість не забудь!
Д. "Психоформула"
Рекомендую використовувати таку настанову на початку уроку, перед самостійною чи контрольною роботою.
Люблю я свій розум,
Увагу та пам'ять.
Працює мій мозок.
І вчусь я старанно.
Сприймаю все нове
І мислю логічно.
Учителя слово
Здійсню практично.
„Розминка" на уроках української мови та літератури використовується як метод формування комунікативної компетентності учнів. Соціальне замовлення суспільства полягає в тому, щоб насамперед забезпечити мовленнєвий розвиток особистості, навчити її вільно спілкуватися в різних ситуаціях. Цей процес відбуватиметься лише за умов комунікативно-діяльнісного підходу до навчання. Комунікативна діяльність допомагає зробити клас інтерактивною групою, де учні почуватимуться впевнено, висловлюючи свої погляди та думки, а також заохочують товаришів до співпраці. У результаті складається стимулююча, творча атмосфера.
Сам процес проведення деяких видів розминок передбачає достатню рухливість(об'єднання в групи, шикування у коло, пересування по класній кімнаті). Систематичне використання розминок на уроках допоможе у спілкуванні сором'язливим дітям, таким, які виявляють агресивність, дітям з мовними та іншими вадами.
Кожна розминка обов'язково обмежується в часі. Учитель перед початком вправи, нагадує дітям: „Час на виконання роботи (1, 2, 3)хвилини".
Пропоную такі мовні розминки:
1."Вітання " . Діти стоять у колі, кожен з учнів називає своє ім'я так, як йому подобається, щоб його називали; говорить слова-вітання, „ввічливі слова".
Учитель:
Привітаймося, посміхнімося,
Гляньмо в очі - 
І нам тепліше стане.
- Діти, сьогоднішню зустріч розпочнімо з побажань.
- Доброго ранку, Марійко, я бажаю тобі веселого дня!
- Доброго ранку, Лесику, я дуже радий тебе бачити!
- Вітаю тебе, Тетянко, я хочу щоб день у тебе був щасливим!
Така розминка формує культуру мовлення, привчає використовувати етикетні формули.
2. ."Актор". Вправа допоможе під час вивчення теми " Порядок слів у простому реченні. Інверсія у простих реченнях. Логічний наголос.
Уміння використовувати логічний наголос і порядок слів для підвищення точності й виразності мовлення"у 8 класі з поглибленим вивченням української мови.
·        Вимовіть фразу "Яка у нього професія" так, щоб виразити: захоплення; співчуття; презирство; зневагу; питання; заздрість; питання-перезапит; здивування.
·        Прочитайте текст відповідно до авторських ремарок:
Прийшла?! Мені страшно за тебе! - - -(із страхом)У всьому вини саму себе! - - -(із страхом)
Прийшла! Знати, так тому і бути! - - -(радісно) Нам один без одного не прожити! - - -(радісно)Пішов!.. Прийде або ні? Загадка. - - -(з тривогою)Я поступила з ним так бридко! - - -(з тривогою)Пішов! Гора повалилася з плечей! - - -(з полегшенням) Боже борони від цих зустрічей! - - -(з полегшенням)
3. " Тренуємо губи".
·        Сильно, із зусиллям зібрати губи в "хоботок" так, щоб при цьому вони мали мінімальну площу. Потім так само активно, із зусиллям розтягнути їх в сторони, не оголяючи зуби. Повторити цей рух 10-15 разів, до появи в м'язах губ відчуття тепла.
·        Подуйте на кульбабу.
·        Злизуйте з губ варення.
4. "Слухняний язик". Доцільно використовувати таку розминку перед вивченням теми "Фонетика"у 5 класі. Вправа допоможе учням підготувати мовленнєвий апарат до усного виступу на задану тему.
·        Рот напіврозкритий. Кінчиком язика постарайтеся торкнутися носа, потім підборіддя, поверніть язик в початкове положення.
·        Рот напіврозкритий. Кінчиком висунутого язика напишіть в повітрі букви алфавіту, після кожної букви повертайте язик в початкове положення.
·        Забийте язиком гол.
5. "Сила голосу". Використовую такі вправи під час вивчення теми " Типи речень за метою висловлювання. Інтонаційні і структурні особливості розповідних, питальних і спонукальних речень" у 8 класі з поглибленим вивченням української мови, на заняттях зі спецкурсу "Основи журналістики" у 8-11 кл.
Прочитайте тексти, міняючи залежно від змісту силу голосу:
Була тиша, тиша, тиша. Раптом гуркотом грому змінилася вона!І ось вже дощик тихенько — ти чуєш? — Закрапав, закрапав, закрапав по даху.Напевно, зараз барабанити він стане.Вже барабанить! Вже барабанить.
Я сиджу і слухаю, не дихаючи,
Шерех очерету, що шарудить.
Очеретинки шепочуться:
 Ши, ши, ши!
 Що ви тихо шепочете, очерети?
Хіба так нашіптувати добре?
А у відповідь шелестіння:
 Шо, шо, шо!
 З вами я нашіптувати не хочу!
Я заспіваю над річкою і станцюю,
Навіть дозволу не запитаю!
Я станцюю у самого очерету!
Очеретинки шепочуться:
- Ша, ша, ша...
Немов просять пошепки:
 Не танцюй!..
До чого сполохливі очерети!
Грім гуркотить — бух! Тарах!
Немов гори рушить.
Тиша в переляку — ах! —
Затикає вуха.
1.   "Мій голос злітає увись". Вправа удосконалює навички читання вголос, виробляє рухливість голосу, правильну інтонацію.
·        Називайте поверхи, по яких ви в думках піднімаєтеся, підвищуючи кожного разу тон голосу, а потім "сходьте" вниз.
·        Прочитайте вірш так, щоб підвищення і пониження висоти голосу відповідало змісту вислову:
Щоб оволодіти грудним регістром, Я стаю аквалангістом. Все нижче опускаюся, нижче!А дно морське ближче, ближче!..І ось вже в царстві я підводному! Хоч занурився глибоко,Але голосом грудним, вільнимРозпоряджаюся я легко.Щоб оволодіти грудним регістром, Корисно стати аквалангістом.
·        Вимовляйте слова спочатку поволі, потім поступово прискорюйте темп до дуже швидкого з подальшим уповільненням: "Швидко їхали, швидко їхали, швидко їхали... швидко їхали... швидко їхали".
·        "Малюйте" голосом лінію руху стрибка у висоту
·        Прочитайте примовку з поступовим прискоренням:
Сонечко, Полети на облишко,Принеси нам з неба,Щоб було влітку: У городі боби, В лісі ягоди, гриби,В джерелі водиця,В полі пшениця.
·        Прочитайте вірш. Вибирайте темп мови, відповідний змісту тексту:
Втекло молоко,Втекло молоко!Вниз по сходах скотилося, Уподовж вулиці пустилося, Через площу потекло,Постового обійшло,Під лавкою проскочило, Трьох стареньких підмочило, Пригостило трьох котенят, Розігрілося — і назад:Уподовж вулиці летіло, Вгору по сходах пихкалоІ в каструлю заповзло, Відбуваючи важко.Тут господиня настигнула: — Закипіло? — Закипіло!
1.   "Звуковий хіт" стане незамінним при вивченні орфоепії та орфографії, допоможе розвинути чистоту мовлення учнів, збагатить лексичний запас. Вчитель може використовувати "звукові хіти" як скоромовки, самодиктанти .
·        Звуки І — И.
А) Іл, ікс, Іра, пілігрим, липень, хімія, ім'я, ви, ми, ти, жила, в Індії, вечір, вулиці, мис, випуск, цирк, витяг, з цікавістю.
Б) Біл — бив, вивів — вилив, лижі — лиже, милий — мив, нив — Нил, тил — Тіль, рись — рис, дим — Діма, син — синій, ази — Зіна.
В) Кому пироги та пампушки, кому синяки та шишки. Який Мартин, такий у нього і алтин. Знали, кого били, тому і перемогли. Ось голки і шпильки виповзають з-під лавки.
·        Звук Е.
А) Ех, цей, жерсть, жест, в курені, поверх, поет, кашне, поетика, село, пень, день.
Б) Хто сіє та віє, той не збідніє. Їв — не їв, а за столом сидів.
·        Звуки С — З.
А) Сук, син, сила, сісти, стіг, укус, розсада, віз, заноза, звук, зимовий, козел.
Б) Сам — зам, сало — залу, суп — зуб, коси — кози, внесу — внизу, синій — Зіна, сирий — сер, сесія — сів, зад — зять.
В) Назвався груздем — лізь в кошик. Дзвенить земля від золотої спеки. У семеро саней по семеро в сани всілися самі. Спати на сіні буде Сеня.
·        Звуки Ш — Ж.
А) Шаль, жаль, спритний, сушений, душ, шкода, жерсть, жолудь, жук, калюжа, рушниця, справжній.
Б) Прошарок — прожарив, ваш — важливий, жарт — страшно, широчінь — жир, жити — шити.
В) Дзижчить жужелиця, дзижчить кружляється. Йшли шість мишей, несли шістнадцять грошей; дві миші поплоше несли по два гроши. Віжки з шкіри в хомут вхожі. Вовки нишпорять — їжу шукають.
·        Вимовіть важкі поєднання звуків спочатку поволі, потім швидше:
Тлз, джр, врж, мкртч, кпт, кфт, кшт, кст, ктщ, кжда, ккждэ, кждо, кжду, кшта, кштэ, кшту, кшто.
·        Вимовіть слова з важкими поєднаннями приголосних спочатку поволі, потім швидше:
Мудрувати, постскриптум, підбадьорювати, трансплантація, надзвуковий, скуйовджений, контрпрорив, протестантство, розбурхати, надстривожений, стовбур, відомство, брандспойт, надзвуковий, витійствувати, філософствувати, монстр.
·        Потренуйтеся у вимові довгих приголосних:
А) До Клари, до кого, до горла, до гастролей, до Галі, до Каті, до Києва, до кінця, до міста, віддалений, вплутатися, віддати, розпалювати, віддушина, зжити, без шуби, безжальний, безсмертя, відновити, підтвердити, відштовхнути;
Б) Верх — вгору, ведення — введення, штовхнути — відштовхнути, тримати — підтримати, тягнути — відтягнути, водний — ввідний.
·        Роботу над поєднанням звуків можна проводити у формі гри, використовуючи звуконаслідування:
А) Забивайте цвяхи: Гбду! Гбдо! Гбде! Гбди! Гбда! Гбді! Гбді!
Б) Імітуйте кінський тупіт: Птку! Птко! Птка! Птки! Птке! Птки!
В) Кидайте уявні тарілки партнерові: Кчку! Кчко! Кчке! Кчка! Кчки! Кчки!
·        Вимовіть скоромовки з важкими поєднаннями або чергуваннями приголосних звуків:
Карл у Клари вкрав корали, а Клара у Карла вкрала кларнет.
На дворі трава, на траві дрова; не рубай дрова посеред двору.
Йшла Саша по шосе і смоктала сушку.
Розкажіть про покупки. — Про які про покупки? — Про покупки, про покупки, про покупки мої.
До ладу тлумачити, та марного розтлумачивати.
У ставку у Полікарпа — три карасі, три коропи.
Краб крабові зробив граблі, подарував граблі крабові. — Грабуй граблями гравій, краб!
Купи кіпу списів.
Летять три пташинки через три порожні хатинки.
Наш Полкан потрапив в капкан.
Стоїть копиця з подприкопеночком, а під копицею перепелиця з перепеленочком
Стоїть, стоїть біля воріт бик тупогубоширокорот.
Не тільки мовна розминка!
Ученими давно доведений зв'язок між розвитком рухів і формуванням мовних навиків. Поєднання роботи над технікою мови з ритмічними рухами тіла дає хороший ефект і допомагає зняти напруженість, скутість. При роботі можна використовувати ходьбу, рухи рук і ніг, проводити жести, що допомагають розумінню змісту мови. Такі вправи із задоволенням виконуватимуть не тільки учні 5-7 класів, а й старшокласники.
Рекомендуються завдання наступного типу:
·        Промовляння скоромовок або лічилок з диригуванням в такт мови (вказівний палець правої руки рухається вгору-вниз; рух-слово):
Тато тут, тато там, Тато, тато тут і там.Мама тут, мама там,Мама, мама тут і там. Тато тут, мама там,Тато, мама тут і там;
·        Підберіть рухи до наступної довгопромовки:
Йшли з Африки до Саратова
Сім відчайдушних піратів.
бачать напис на стовпі;
Продовжуй: і тобі, і тобі.
Йшли з Африки до Саратова...
Існує цілий ряд вправ, заснованих на імітації звуків і рухів різних природних ситуацій, наприклад:
а) уявним насосом накачайте шину велосипеда, роблячи руками звичні рухи і вимовляючи С-С-С-С, С-С-С-С, С-С-С-С...;
б) короткими, уривчатими рухами стискуйте "грушу пульверизатора", супроводжуючи руху звуками Ф! Ф! Ф! Ф!...;
в) продемонструйте, що ви рубанком стружете дошку: Ж-Ж-Ж-Ж! Ж-Ж-Ж-Ж!...;
г) покажіть, як ви косите траву: С-С-С-С! С-С-С-С!...;
д) натріть підлогу щіткою: Ш-Ш-Ш-Ш! Ш-Ш-Ш-Ш! Ш-Ш-Ш-Ш!

На мою думку, розминка є маленьким міцним містком між початком уроку та його основною частиною. Як побудувати цей невеликий, але такий важливий етап уроку, залежить від творчості педагога, його вміння взаємодіяти з учнями. Дійсно, в організації уроку творчий пошук учителя необхідний, але водночас треба підкреслити, що новації - не самоціль: вони мусять бути педагогічно виправданими та відповідати основним вимогам навчання і виховання в сучасній школі.



Упроваджую інтерактивні методи навчання:

Ú
“Робота в парах” , що дає можливість учням самостійно працювати, логічно мислити,аналізувати, вчитися висловлювати власну думку як на уроках засвоєння нових знань, так і під час формування практичних умінь та навичок.
Ú 


Метод “Займи позицію” та метод-гра “5 копійок”



На дошці плакати “Так”, “Ні”, “Не знаю” або ж три формули, які учень повинен продовжити(“Я засуджую героя, тому що...”, “Я виправдовую героя, тому що...”, “Якби я був на його місці, я вчинив би так...”). Кожен учень стає біля того плакату, висловлювання на якому збігається з його точкою зору. Здебільшого використовую, характеризуючи героїв твору. Наприклад, під час вивчення творів В.Винниченка “Федько -халамидник”, Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, Т.Г.Шевченка “Катерина”, “Наймичка”, М.Коцюбинського "Дорогою ціною" та інших.
Метод “Гронування”
Використовую часто на уроках української літератури.
     Наприклад, під час виділення найважливіших рис характеру героя чи творчості письменника, щоб дати відповідь на запитання “Ким був письменник?" чи "Яким був головний персонаж твору”. Слід написати на дошці центральне слово або фразу, а потім записувати слова чи фрази, що спадають на думку з обраної теми. Цей метод навчає дітей логічно мислити. Учні можутьскладати грона в класі, це може бути й випереджальним завданням.
Рольова гра та метод “Мікрофон”


Творчі завдання:
Ú
  • Інсценування творів. 
  • Складання інтерв’ю до автора чи головного героя твору. 
  • Доповнити речення “На даному уроці я навчився...”, “Я вважаю, що...” та інші. 
  • Відредагувати неправильно побудоване речення. 
  • Формулювання та висловлення власної думки. 

Метод “Прес”



Структура
та етапи


  1. Позиція “Я вважаю, що...”
  2. Обгрунтування  “тому що...”
  3.  Приклад  “...,наприклад,...”
  4. Висновки










Використовую на уроках української літератури під час вивчення біографій письменників та аналізу  творів, а також на уроках української мови (складання творів-роздумів”Краса зовнішня та внутрішня. Що важливіше?”, “Що означає бути щасливим?”, “Чи треба берегти культурні надбання українців?”, “Справжній друг. Який він?” та інших,висловлювань на лінгвістичну тему “Суржик як шкідливе явище”, “Роль окличних речень у мовленні”) та інших .


Цікавинки з методики викладання та планування роботи вчителя на уроці можна переглянути тут






































ДПА-2018 з української мови в основній школі (9 клас)


Державна підсумкова атестація з української мови є обов’язковою і проводиться в письмовій формі.
Ефективною формою проведення державної підсумкової атестації з української мови в 9 класі є диктант, текст якого укладають учителі та затверджує керівник закладу освіти. При цьому на розсуд педагогів можуть  підбиратися декілька варіантів.
Під час підготовки варто враховувати тематику текстів, орієнтовно визначену в соціокультурній змістовій лінії навчальної програми.
За обсягом тексти диктантів повинні містити 160-170 слів.
Визначаючи кількість слів, ураховують як самостійні, так і службові частини мови.
На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу ведеться від початку читання вчителем тексту.
Вид роботи й назву тексту необхідно записати на дошці. 
Оформлення роботи
У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп  закладу загальної середньої освіти, на ньому зазначається дата, наприклад: 01.06.2018 р. Підпис роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки:
Робота
на державну підсумкову атестацію
з української мови за курс базової середньої освіти
учня (учениці) 9 класу
(прізвище, ім’я, по батькові у формі родового відмінка)
На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту, наприклад:
Диктант
Джерело позитивних емоцій
Методика проведення диктанту традиційна, однак під час державної підсумкової атестації має певні особливості.
 Спочатку вчитель читає весь текст, після чого не дає ніяких пояснень щодо його змісту, лексичного значення слів, правописних особливостей.
Після прочитання всього тексту читає перше речення,  учні уважно слухають. Далі це речення диктується для запису частинами, як правило, один раз. Після того, як учні запишуть речення, учитель читає його повністю з метою перевірки. Таким чином диктується кожне речення тексту.
Учитель обов’язково вказує місце поділу тексту на абзаци. Після запису всього тексту він читає його ще раз, роблячи більш тривалі паузи  між реченнями і надаючи  змогу учням ретельно перевірити написане й виправити допущені помилки.
Текст потрібно диктувати виразно, відповідно до норм літературної вимови в такому темпі, щоб учні встигли вільно його записати.
Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:
  • орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;
  • повторювані помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються однією  помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних словах вважаються різними помилками;
  • розрізняють "грубі" помилки й  "негрубі" (винятки з усіх правил; написання великої букви в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменника з прийменниками; заміна одного розділового знака іншим; заміна українських букв російськими, випадки, коли замість одного знака поставлений інший; випадки, що вимагають розрізнення не і ні – у сполученнях не хто інший, як…; не що інше, як…; ніхто інший не…, ніщо інше не…;  пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності;
  • орфографічні та пунктуаційні помилки  на правила, що не включено до шкільної програми, виправляють, але не  враховують. Також не вважають за помилку неправильну передачу так званої авторської пунктуації;
  • за наявності в диктанті більше п’яти виправлень оцінка знижується на один бал.
Нормативи оцінювання диктанту
Бали
Кількість помилок
Бали
Кількість помилок
1
15-16 і більше
7
4
2
13-14
8
3
3
11-12
9
1+1(негруба)
4
9-10
10
1
5
7-8
11
1(негруба)
6
5-6
12
-

Складено на підставі орієнтовних вимог до змісту атестаційних робіт для учнів 9 класу,відповідно до листа МОН № 1/9-185 від 27 березня 2018 року.

/div>

1 коментар:

  1. Чудові матеріали, пані Людмило. Цікаві, змістовні, креативні, естетично оформлені.

    ВідповістиВидалити

  Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів мовно-літературної галузі в закладах загальної середньої освіти...