Сучасне життя поставило перед нами, вчителями, нові проблеми, й ми повинні шукати найбільш оптимальні шляхи їх вирішення. Тому кожного разу, готуючись до уроку, намагаюсь знайти відповіді на різні питання. Серед них такі: чого навчити учнів? як це зробити? Пріоритет в організації освітнього процесу на сучасному етапі надається особистості учня, його вмінню самостійно здобувати знання. Тому завдання вчителя бачу в тому, щоб заохочувати учня до активної пізнавальної діяльності, створювати умови для виявлення зацікавленості, стимулювати до висловлювання без побоювання помилитися, формувати прагнення учнів шукати свій спосіб чи навіть стиль навчання, вчити їх аналізувати, робити висновки.
Успіху в навчально-виховному процесі, високої якості уроку, вважаю, можна досягти завдяки використанню нестандартних технологій. Для мене, вчителя-словесника, важливо навчити учнів вільно, але разом з тим і грамотно, чітко, правильно висловлювати свою точку зору. І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення цієї мети є інноваційні технології навчання. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в їх основу. Всі вони варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці з учнями. Та особливе місце серед багатьох надбань педагогіки як науки, вважаю, посідає критичне мислення. Саме тому для вивчення та опрацювання я й обрала науково-методичну проблему «Формування та розвиток мовленнєвої діяльності учнів шляхом упровадження технології розвитку критичного мислення на уроках української мови та літератури», над якою працюю третій рік.
Мовленнєва діяльність має чотири види:
Ø Аудіювання (одночасне слухання й розуміння);
Ø Читання;
Ø Говоріння;
Ø Письмо.
Сучасні технології навчання (зокрема технологія розвитку критичного мислення) здатні формувати та розвивати:
v вміння адекватно сприймати на слух діалог і монолог;
v уміння користуватися різними видами читання (ознайомчим, навчальним, вибірковим);
v уміння вести діалог з дотримуванням вимог українського мовленнєвого етикету в різних життєвих ситуаціях;
v уміння створювати всі монологічні висловлювання;
v вміння створювати письмові тексти різних стилів, типів та жанрів.
Щоб навчитися критично мислити, необхідно розвивати вміння:
- згадувати: відновлювати в пам‘яті факти, уявлення й поняття;
- відтворювати: проходити за зразком чи алгоритмом;
- обгрунтовувати: підводити одиничний випадок під загальний принцип;
- реорганізовувати: перетворювати вихідні умови задачі в нову проблемну ситуацію, яка дозволяє знайти оригінальне рішення;
- співвідносити: зв’язувати щойно набуті знання з засвоєним раніше або з особистим досвідом;
- рефлексії: досліджувати саму думку й причини її появи.
З цією метою у своїй практичній діяльності часто використовую такі нетрадиційні форми, які захоплюють уяву школяра, активізують його розумову діяльність. На мою думку, види уроків, які я впроваджую у своїй роботі, допомагають відійти від стандарту, підштовхнути учня до власного, неповторного, індивідуального, особливого погляду на життя. Це, як правило, уроки - відкриття, уроки-дослідження, уроки з елементами гри, уроки-подорожі, уроки – погляди в історію, уроки-усні журнали.
Методична модель пізнавального процесу в контексті технології розвитку критичного мислення складається з трьох етапів:
1.Виклик (демонстрування учнями первинних знань, особистісного досвіду).
2. Усвідомлення (безпосередня робота з інформацією).
3. Роздуми (рефлексія).
На першому етапі відбувається актуалізація вже наявних знань з теми. Саме тоді намагаюсь пробудити пізнавальний інтерес учнів різними способами: формулюю гіпотези, організовую роботу в парах чи групах. Упевнена, що багато залежить від початку уроку. Як його розпочнеш, так і проведеш. У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для формулювання унями мети й завдань уроку.
Міні-тренінги (психоформула, психологічна настанова, самоналаштування та інші), вправи "Спіймай мій настрій", «Комплімент» – це неповний перелік розминок, що використовую на уроках.
Приклади деяких розминок розміщено в додатку 1.
На другому етапі критичного мислення, що носить назву «Усвідомлення», вирішуються дві основні задачі:
- як організувати активну роботу з новою інформацією?
- як співвідноситься новий матеріал з уже відомим і раніше засвоєним?
Для актуалізації опорних знань та прогнозування очікуваних результатів на уроках вивчення нового матеріалу ефективною буде технологія «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися». Вона стимулює школярів до пошуку та аналізу інформації. Крім того, учні демонструють свої знання, допомагають один одному. Використовую цей прийом у два етапи:
1. Оголошую тему, учні з незначною моєю допомогою формулюють мету та завдання уроку. Для того, щоб вияснити, що дітям уже відомо з цієї теми, даю змогу попрацювати в парах. Тим часом креслю на дошці таблицю, в першу колонку якої записую, що діти вже знають, а до другої – те, про що вони хотіли б дізнатися.
2. На завершальному етапі (підбиття підсумків) запитую, про що учні дізналися. Їхні відповіді записую в третю колонку.
Приклад орієнтовного варіанту таблиці під час вивчення в дев’ятому класі теми «Складне речення і його ознаки. Складні речення без сполучників, з сурядним і підрядним зв’язком» (Додаток 2).
Серед прийомів розвитку критичного мислення, що допомагають формувати та розвивати різні види мовленнєвої діяльності, виділяю «Читання з позначками» як різновид роботи з підручником, що має на меті привчити учнів до осмисленого читання тексту з аналізом. Перед початком роботи пропоную дітям виділяти в тексті інформацію чотирьох видів і позначати їх відповідними символами:
- знайома інформація, це я знав раніше (+);
- нова інформація (-);
- суперечлива інформація, я думав інакше (!);
- недостатня інформація, про це хотілося б дізнатися більше (?).
Подобається учням прийом «Асоціативний кущ» чи «Асоціативний ряд», що вважається універсальним, так як його ефективно можна застосовувати під час вивчення будь-якої теми й на всіх етапах уроку. Він дає можливість учням вільно й відкрито думати. Цей різновид роботи може стати потужним інструментом для залучення до процесу письма учнів, неохочих писати. Записую на дошці чи аркуші паперу в центрі ключове слово чи фразу. Потім учні записують будь-які слова чи фрази, що спадають на думку, навіть якщо вони здаються абсурдними. Фіксувати необхідно всі ідеї, доки вони з’являються або доки дозволяє це робити час. Можна ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість. Інколи роблю навпаки: подаю перелік слів-асоціацій, а учні повинні встановити слово, до якого вони підібрані. Ось один із прикладів. Асоціативний ряд у 5 класі під час вивчення теми «Речення» вийшов таким: Речення – підмет, присудок, додаток, означення, обставина, розповідне, питальне, спонукальне, окличне, неокличне, просте, складне, односкладне, двоскладне, поширене, непоширене.
Коли вивчаємо художні твори на уроках української літератури, пропоную учням записати слова, поняття, з якими у них асоціюється той чи інший герой. Ось що виходить у 5 класі (казка І.Я.Франка «Фарбований Лис»): Лис Микита – хитрість, винахідливість, брехня, хвалькуватість, зухвалість, гордість, псевдосміливість, необачність.
Полюбляють учні 8-9 класів рольові ігри на уроках української літератури, зокрема охоче складають інтерв’ю з письменником чи головним героєм твору, а потім готують свій виступ у парі. Шанс відчути себе творцем літературного шедевру, побачити оповідання, повість чи роман очима не читача, а письменника розвиває в дітей творче мислення та мовленнєву діяльність. Приклад інтерв’ю з В.Скуратівським подано в додатку 3 та в опублікованій мною розробці уроку позакласного читання за адресою http://infourok.ru/material.html?mid=49668. Приклад інтерв’ю з Остапом (головним героєм повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною») розміщено в додатку 4.
На етапі актуалізації опорних знань, умінь та навичок, а також на етапі рефлексії вважаю доцільним використання стратегії «Займи позицію» та її різновид, що носить назву «Метод-гра «5 копійок». Такі вправи дають змогу учневі висловити свою точку зору, обгрунтувати її, а вчителеві побачити власну життєву позицію дитини та її ставлення до проблем, що можуть виникнути в подальшому житті. Використовую на уроках української літератури під час характеристики персонажів.
У додатку 5 розміщено фрагмент уроку «М.Коцюбинський. «Дорогою ціною». Протест Остапа й Соломії проти кріпосницької наруги, будь-якого насильства над людиною».
Одним з прийомів, що допомагає розвивати критичне мислення та мовленнєву діяльність є сенкан («п’ятиряддя»). Цей вид самостійної роботи спонукає учнів до виокремлення головного змісту з великого обсягу інформації. Дітям пропоную скласти білий вірш з п’яти рядків за такою схемою:
1-ий рядок – іменник, що є назвою поняття.
2-ий – два прикметники – опис цього поняття.
3- ій рядок – три дієслова – визначення дії.
4-ий – фраза з чотирьох слів, що виражає ставлення до теми чи поняття.
5-ий – одне слово (синонім до теми), в якому відображено зміст чи сформульовано висновок.
Сенкан, складений на уроці української літератури в 6 класі під час вивчення твору В.Винниченка «Федько-халамидник».
Федько.
Задерикуватий, чесний.
Руйнує, бешкетує, рятує.
Прийшов на допомогу Толі.
Герой.
Підбиваючи підсумки навчальної діяльності на уроці, використовую вправу «Мікрофон» чи «Незакінчене речення». Пропоную учням продовжити фразу «Сьогодні на уроці я навчився...», «Працюючи над характеристикою образу головного персонажа, я зрозумів, що...», «Використаний на уроці прийом (вказується його назва) мені сподобався (чи не сподобався), тому що...» та інші.
Важливим елементом уроку є оцінювання. Замість стандартного виставлення оцінок учителем часто використовую метод «Самооцінка» та «Взаємооцінка». Учні вчаться аналізувати свою роботу та роботу інших, критично ставитися до власних відповідей, аргументувати виставлену собі оцінку. З власного досвіду переконалася, що найпростіше ці методи використовувати, коли заздалегідь виготовляю так звану «Карту самооцінки», в якій чітко вказую критерії, за якими слід ставити оцінку (додаток 6).
Упровадження технології розвитку критичного мислення дало відчутні результати: в учнів підвищився інтерес до предмету, зросла активність на уроках, у дітей зник страх висловлювати свої думки, з’явилося бажання формулювати власні ідеї, відстоювати їх, учні вчаться правильно вести дискусії та диспути з приводу спірних питань, успішно розвиваються всі види мовленнєвої діяльності, а це означає, що покращується успішність. Спостерігаючи та аналізуючи результативність упровадження інноваційних технологій у навчальний процес, можна побачити, що постійне їх застосування значно підвищує рівень навчальних досягнень учнів.
Участь у предметних олімпіадах та конкурсах
• Учениця 7 класу Шевченко Лариса посіла ІV місце в ІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури. (2010 рік).
• Учениця 9 класу Панова Любов – V місце. (2010 рік).
• Конкурс “Патріот”. Колодяжна Анна (5 клас) – бронзовий сертифікат”. (2013 рік).
• Всеукраїнська гра “Соняшник”. (2014 рік).
• Учениця 7 класу Колодяжна Анна – ІІІ місце в ІІ етапі Всеукраїнської предметної олімпіади. (2014 рік).
- Учениця 7 класу Колодяжна Анна - І місце в ІІ етапі Міжнародного конкурсу з української мови імені П.Яцика. (2014 рік).
- Учениця 8 класу Колодяжна Анна - І місце в ІІ етапі Всеукраїнської предметної олімпіади та І місце в ІІ етапі Міжнародного конкурсу з української мови імені П.Яцика (2015 рік).
- Учениця 9 класу Колодяжна Анна - ІІІ місце в ІІ етапі Всеукраїнської предметної олімпіади (2016 рік).
- Учениця 7 класу Колодяжна Анна - І місце в ІІ етапі Міжнародного конкурсу з української мови імені П.Яцика. (2014 рік).
- Учениця 8 класу Колодяжна Анна - І місце в ІІ етапі Всеукраїнської предметної олімпіади та І місце в ІІ етапі Міжнародного конкурсу з української мови імені П.Яцика (2015 рік).
- Учениця 9 класу Колодяжна Анна - ІІІ місце в ІІ етапі Всеукраїнської предметної олімпіади (2016 рік).
Розповсюдження власного досвіду серед педагогів району та закладу здійснюю таким чином:
· Підготовка районного семінару учителів української мови та літератури «Позакласна робота на уроках української мови та літератури», (2007 рік) та районного семінару, присвяченого 200-ій річниці з Дня народження Т.Г.Шевченка. (2014 рік).
· Участь у І (районному турі)
· Участь у роботі творчої групи вчителів української мови та літератури Охтирського району. (З 2003 року).
· Підготовка районного семінару учителів української мови та літератури “Формування загальнолюдських цінностей засобами використання інноваційних форм навчання і виховання на уроках української мови та літератури”, (2014 рік).
· Участь у Всеукраїнській українознавчій інтернет-грі «Соняшник-учитель». (2014, 2016 рр.).
· Публікація власних творчих доробків на сайті http://infourok.ru/material.html?mid=49668 , а також за адресою http://infourok.ru/material.html?mid=61994
· Очолюю шкільне методичне об’єднання вчителів, які викладають предмети гуманітарного циклу та районне методоб’єднання вчителів української мови та літератури.
Отже, уроки української мови та літератури намагаюсь будувати так, щоб кожен із проведених видів робіт виконував свою роль у формуванні творчої особистості, її певного комунікативного вміння, щоб учні успішно оволодівали і монологічним, і діалогічним мовленням, спираючись на знання про текст, стилі, типи, жанри мовлення, ситуацію спілкування, набували культури мовлення. На власному досвіді переконалася, що для досягнення цієї мети найбільше підходять інноваційні технології, зокрема технологія розвитку критичного мислення. Методи та прийоми, що використовую у рамках цієї технології, роблять уроки цікавими, бо на них учень не пасивний спостерігач, а співтворець.
Додаток 1. Види розминок
Додаток 1
1. Розминка «Міні-інтерв’ю».
Після привітання даю учням чітку інструкцію «Інтерв’ю за 1 хвилину». Відповідаємо прикметниками, дієсловами, іменниками, словами, що мають префікси роз-, без- і таке інше. (Вибір запитань та відповідей залежить від мовної теми попереднього уроку).
До теми «Прикметник» підбираю такі запитання:
-Яким був попередній урок (Приблизні відповіді: Важким, цікавим...).
- Якою була перерва? ) веселою, короткою...)
- З яким настроєм ви прийшли на урок? (Гарним, сумним, веселим...).
- А якою повинна бути атмосфера на даному уроці, щоб ви змогли засвоїти новий матеріал? (Робочою, сприятливою...).
- Отже, створюймо сприятливу для роботи атмосферу.
До теми «Прислівник»:
- Як вам працювалося на попередньому уроці? (Добре, цікаво, погано...).
- Як ви виконували домашнє завдання на сьогоднішній урок? (Швидко, старанно, сумлінно...).
- Коли продзвенів дзвоник на урок? (Недавно, щойно...).
- Чому дехто з вас спізнився на урок? (Ненавмисне...).
- Як треба нам з вами зараз на уроці працювати, щоб наздогнати втрачені хвилини? (Швидко, наполегливо, активно...).
2. Розминка «Комплімент».
Урок починаю з того, що підходжу до першого учня й говорю йому: «Ти мені подобаєшся, бо ти дуже добрий».Учень повертається до сусіда й продовжує комплімент»: «Ти мені, подобаєшся, тому що завжди всім допомагаєш». Той у свою чергу повертається до наступного учня зі словами: «Ти мені подобаєшся, бо завжди розсудливий» і таке інше. Далі ставлю підсумкові запитання: «Як ви думаєте, для чого ми вчимося робити компліменти? Чи згодиться і в яких саме ситуаціях це вміння?» Як різновид «Компліменту» на уроках літератури в 7-9 класах використовую вправу «Плюс-мінус», суть якої полягає в тому, що учні стають у коло, перший кладе руку на плече сусіда зліва й називає не лише позитивну(+), а й негативну(-) рису його характеру, якої необхідно позбутися (обов’язково в коректній формі. Наприклад, «Ти добрий хлопець, але спробуй більше довіряти оточуючим». За бажанням учень може не називати негативну рису характеру товариша, а той, якщо не хоче чути критику на свою адресу, після слова «але» говорить: «Стоп». Спочатку в класі постійно чується слово «стоп», та з часом учням стає цікаво, вони хочуть позбутися певних своїх вад. Таку розминку раджу проводити не надто часто. Хоча б раз на місяць.
3. Розминка «Спіймай мій настрій» (використовую в п’ятому класі).
Дітям пропоную попрацювати в парах, але спочатку визначити, хто першим розпочне свої дії. Далі озвучую, що повинні робити учні:
- Посміхніться, «зніміть» свою посмішку долонею та «киньте» її сусідові. «Спіймайте» посмішку та прикрасьте нею своє обличчя.
- Спробуйте зобразити ще якусь емоцію та «подаруйте» її товаришу.
4. Розминка «Актор».
Вправа допоможе при вивченні у восьмому класі теми «Порядок слів у простому реченні. Інверсія. Логічний наголос».
Пропоную учням вимовити фразу «Яка в нього професія» так, щоб виразити захоплення, зневагу, презирство, питання, співчуття, заздрість, здивування.
На уроках літератури пропоную вимовити фрази з драматичного твору відповідно до вказаних автором ремарок. Наприклад: «Прийшла! Значить, так тому і бути!» - ( радісно). «Пішов! Гора повалилася з плечей!» - (з полегшенням). «Пішов!.. Прийде або ні? Загадка. – ( з тривогою).
Додатки 2,3,4
Додаток 2
Прийом «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися»
Приклад орієнтовного варіанту таблиці під час вивчення в дев’ятому класі теми «Складне речення і його ознаки. Складні речення без сполучників, з сурядним і підрядним зв’язком»
Знаємо
|
Хочемо дізнатися
|
Дізналися
|
1. Складне речення – це речення, до складу якого входить два або більше простих.
2. У складному реченні може бути дві або більше граматичні основи.
|
1. Якими можуть бути смислові зв’язки між частинами складного речення?
2. Які засоби зв’язку можуть бути в складному реченні?
3. Який зв’язок називають сурядним, а який – підрядним?
|
1. Частини складного речення можуть бути рівноправними та нерівноправними між собою.
2. Частини складного речення можуть бути поєднані між собою лише за допомогою інтонації в усному мовленні, а на письмі – відповідними розділовими знаками, а можуть ще й за допомогою сполучників чи сполучних слів.
3. Сурядний зв’язок забезпечують сполучники сурядності (єднальні, протиставні чи розділові), підрядний – сполучники підрядності чи сполучні слова.
|
Додаток 3
Інтерв’ю з письменником
(фрагмент уроку у 8 класі «Позакласне читання.
В. Скуратівський. «Дідух»)
- Висилю Тимофійовичу, скажіть, будьте ласкаві, коли і де ви народилися?
- Народився я на хуторі Великий Ліс, що на Житомирщині, 1939 року у сім’ї Томаша і Мотрі Скуратівських.
- Дуже хотілося б почути хоч трішки про Ваш рідний хутір та про дитинство, проведене в ньому.
- Хутір Велий Ліс – тихий куточок України. Він повністю був відірваний від цивілізації, і тому дитинство моє пройшло в атмосфері ще не до кінця втрачених традицій. Хуторяни їли хліб, випечений у звичайних власних печах, носили одяг з домотканого полотна, хати освітлювали часничками; у довгі зимові вечори збиралися на вечорниці, а влітку й навесні своє дозвілля проводили на вуличних колодах. Дитинство моє нічим не відрізнялось від дитинства інших дітей. Доводилося допомагати батькам по господарству, пасти корову ну і, звичайно, розважатися.
- Василю Тимофійовичу! А хто першим викликав у Вас інтерес до минулого нашого народу?
- Це, звичайно, дідусь Олекса Проскурняк. Після виснажливої роботи на цегельні він сідав на призьбі перепочити, а я вмощувався поруч і просив розповісти якусь бувальщину. Йому було що розповісти. Справа в тому, що він вісімнадцять років наймитував на Мадярщині, читав польською й угорською мовами, вільно спілкувався з румунами, євреями, словаками. Він не дуже любив говорити про часи наймитування та мені не відмовляв. Говорили ми з ним до пізньої ночі.
- Ваші дитячі роки співпадають з тяжкими роками Великої Вітчизняної війни. Що Ви можете згадати про цей період?
- Коли мені було три роки, фашисти забрали мого батька до Німеччини. Усі воєнні роки я жив з мамою і бабусею. Як тільки бачив чоловічу постать, обов’язково запитував, коли повернеться тато, “Як добре Бога проситимеш”, - відказувала ненька. І я двічі на день рік у рік ставав навколішки перед покутем, де були образи,й щиро молився. І батько повернувся. З тих пір покуть для мене – найпочесніше місце.
- А коли у Вас з’явилися перші літературні спроби?
- Давно. Ще до вступу в Київський університет я писав вірші, прозу, статті. А потім серйозно розпочав вивчати народні традиції, обряди, звичаї.
- На завершення, Василю Тимофійовичу, назвіть Ваші книги.
- Моя перша книга – “Берегиня”. Потім були “Посвіт”, “Погостини”, “Вінець”, “Покуть”, “Місяцелік”, “Дідух”.
- Дякую Вам за прекрасні змістовні відповіді. Цікаво було поспілкуватися з Вами. До побачення.
- Мені теж. На все добре!
Додаток 4
Інтерв’ю з Остапом (фрагмент уроку «М.Коцюбинський. «Дорогою ціною». Протест Остапа й Соломії проти кріпосницької наруги, будь-якого насильства над людиною»)
- Доброго дня, дідусю!
- Здрастуйте!
- Дозвольте Вам поставити декілька запитань.
- Я Вас слухаю.
- Зараз Ви живете в Україні, та був час, коли були змушені тікати з рідної землі. Скажіть, чому Ви все ж таки наважились на це? Не шкодуєте?
- А що мене чекало вдома? Пан обіцяв зідрати шкуру з живого мене або в некрути віддати, що не набагато краще. Й на чужині знав, що не медом помазано. Так а що залишилося робити? Із двох зол, як кажуть, вибрав менше. Треба було ризикувати та сподіватися на краще.
- Так, можливо, треба було скоритися лихій долі, припинити гнівити пана, то й життєпису не було б такого на спині та на грудях.
- Ой ні. Не міг я мовчати. Віл та й той, як набридне в ярмі ходити, починає брикатися, протестувати. А ми ж люди, не безмовна якась там звірина. От якби всі не змовчали тоді та повстали проти пана, то й не треба було б кудись тікати. А то вже не були ми господарями на своїй землі. І людей не жаль було, а злість брала, що задовольняла їх схожість з отими волами, що застромлювали шиї свої в ярма.
- Скажіть, дідусю Остапе, що Ви відчували, тікаючи, прощаючись із Соломією, вашим єдиним коханням?
- Тільки вона мене й тримала там. Давно б уже пішов з дому, помандрував би в пошуках щастя.
- Чи зраділи Ви тоді, коли Вас наздогнала Соломія?
- Ще й як. Удвох іти було охотніше. Страшно тільки було за її долю. Життя показало, що недаремно боявся. Ех, знав би я тоді...
- Скажіть, а якби вдалося час повернути назад, чи так само Ви б чинили, чи якось інакше?
- Я робив так, як підказувало серце, сумління мені не дозволяло існувати в рабстві, коритися гнобителям. Мабуть, все одно тікав би. Про одне шкодую. Треба було вмовити Соломію додому повернутися. Чомусь здається, що жива була б моя половиночка, діждалася мене б з мандрів моїх гірких, та й жили б оце разом ось тут, у сторожці. А так дуже дорого заплатив я за волю, гірку ціну дав.
- Ви знали, на що йшли. Знали, що смерть чатуватиме на кожному кроці. Страшно було?
- Померти я не боявся. Краще вже покинути цей світ, ніж жити так, як більшість людей. Звісно, жити дуже хотілося. Молодий був, двадцять літ усього мав. Боровся, скільки міг. Тим, що живу, Соломії завдячую. Вона для мене нічого не шкодувала. Не покинула в плавнях, працювати пішла, кинулась визволяти з полону. Вірна, віддана, мужня, рішуча. Навіть за таких нелюдських обставин змогла залишитись людиною, справжньою людиною. Ось вони, цінності, завдяки яким тримається світ: добро, кохання, вірність, щирість, здатність більше про інших думати, ніж про себе. Віки пройдуть, та здається мені, завжди цінуватимуть саме таких людей, як моя Соломія.
- Дякую, дідусю, що люб’язно погодилися поговорити зі мною. Бажаю Вам довгих літ та здоров’я міцного.
- Дякую і Вам, що не забули мене, старого. Недовго мені залишилося жити на цьому світі. Та не боюся я, як і тоді не злякався нічого. Тим більше, що половина мене лежить на дні Дунаю й чекає мене ось уже скільки років.
- Щиро вдячний Вам за приємну, відверту розмову. До побачення.
- Бувайте здорові!
Додаток 5.
Фрагмент уроку «М.Коцюбинський. «Дорогою ціною». Протест Остапа й Соломії проти кріпосницької наруги, будь-якого насильства над людиною»
На дошці плакати з трьома формулами, які учень має продовжити:
1. Я засуджую героя, тому що...
2. Я виправдовую героя, тому що...
3. Якби я був на його місці, я б вчинив так...
- Слово вчителя. З уст Остапа ми почули, що він, в певній мірі, почувається винним у смерті Соломії. А як вважаєте Ви? Кожен з вас може висловити свою думку. Хто звинувачує Остапа, той кладе 5 копійок на ліву таріль терезів і підходить до відповідної формули, яка розміщена на дошці. А хто зможе виправдати вчинки героя, той кладе 5 копійок на праву таріль терезів і також підходить до відповідної формули. Хто може себе уявити на місці Остапа й запропонувати свій власний план дій, відразу нехай прямує до третьої формули.
На терези кожен бажаючий кладе 5 копійок, при цьому висловлюючи власну думку, що виражає його ставлення до Остапа.
Додаток 6.
Картка самооцінювання
Критерії
|
Оцінка (від 0 до 2)
|
1. Підготовка до уроку (біографія письменника, робота в групі)
| |
2. Підготовка до уроку (читання твору)
| |
3. Активна участь на уроці
| |
4. Уважність до виступу однокласників, запам’ятовування
| |
5. Внесення цікавих ідей
| |
6. Виконання всіх поставлених завдань
| |
7. Загальна оцінка
|
№ з/п
|
Види робіт
|
Бали
(від 0 до 2)
|
1.
|
Робота з таблицею
| |
2.
|
Робота з деформованим текстом у групах.
| |
3.
|
Робота біля дошки
| |
4.
|
Робота в парах. Редагування
| |
5.
|
Самостійна творча робота. Складання речень за схемами
| |
6.
|
Колективне опрацювання фотоілюстрацій. Усний твір
| |
7.
|
Сума балів
|
Немає коментарів:
Дописати коментар