Культура мовлення

Як правильно?

У селі Очеретяне над Дніпром живе моя подруга. Ми листуємося. Але, чесно кажучи, я не знаю, чи відмінюється ця назва села, і тому пишу її навмання. А дуже хочеться, аби грамотно було. Все-таки я зі столиці, і якось не личить допускати помилки. Як же правильно?

Візьміть до уваги. Якщо географічні назви прикметникового типу, то вони відмінюються, як відповідні прикметники: Переволочна — Переволочної, Переволочній, Переволочну, Корчувате — Корчуватого, Корчуватому, Корчувате. Географічні назви іменникового типу відмінюються за зразками першої, другої або третьої відміни іменників, множинні форми — як відповідні загальні назви: прибути з Дніпра (з Дону), із селища Броварів тощо. Це основні правила, що стосуються всіх відмінюваних географічних назв, якими користуємося в повсякденному спілкуванні, в пресі, художній літературі тощо.

Форму називного вживають і в усіх інших відмінках, коли перед географічною назвою стоїть узагальнююча родова назва місто, село, селище, хутір, річка, озеро і под. Наприклад: на річці Дніпро, із селища Калита, із села Леонівка. Чому так роблять? Щоб зберегти вихідну, початкову назву (форму назви), уникнути її можливих перекручень, неточностей та непорозумінь, надто коли вона маловідома. Особливо це важить в офіційній інформації — у газеті, в підручнику, в документах, статистичних зведеннях, у військових повідомленнях. Отже, генерал, складаючи донесення, запише точно: на маневрах під селом Очеретяне на річці Дніпро; у біографії вкажемо: народився в селі Очеретяне, а в художньому творі натрапимо на речення: це сталося під селом Очеретяним на річці Дніпро, або просто: під Очеретяним на Дніпрі.

Тепер підсумуймо. Назви сіл, що відіграють роль прикладки до слова село і виражені відмінюваними іменниками, зазвичай узгоджуються у відмінку з лексемою, що позначає цей населений пункт: у селі Засуллі, біля селища Биківні. Не узгоджуються назви сіл тоді, коли вони мають складену будову або форму множини: в селі Вінницькі Стави, біля села Гречана Гребля, за селом Кибинці. А також у тих випадках, коли виникають труднощі у точному відтворенні початкової форми: в селі Климовому (Климове і Климово). Якщо немає слова село, назви відмінюються: мешкати в Кибинцях, поблизу Вінницьких Ставів.

А щодо міста — приклади зі “Словника труднощів української мови” за редакцією Світлани Єрмоленко:

“Узгодження. Назви міст, які виступають у ролі прикладки до слова місто і виражені відмінюваним іменником, як правило, узгоджуються у відмінку зі словом місто: в місті Чернівцях, з міста Сум, над містом Алма-Атою.

Звичайно не узгоджуються, тобто зберігають початкову форму: 1. Назви, які рідко вживаються. Біля грецького міста Волос. В італійському місті Потенца. 2. Складені назви. За містом Старий Самбір. У місті Мінеральні Води. 3. Назви міст, які вживаються у спеціальній літературі (географічній, військовій), в офіційних паперах, повідомленнях.

Відмінювання. 1. Назви міст прикметникового походження відмінюються за типом іменникової відміни: над Ростовом; прізвища такого типу в орудному відмінку однини зберігають прикметникове закінчення — им: з Андрієм Ростовим. 2. У складених назвах міст відмінюються або одна, або дві частини залежно від складу назви: Ростов-на-Дону, з Ростова-на-Дону; Новосілка-на-Дністрі, у Новосілці-на-Дністрі; Петропавловськ-Камчатський, з Петропавловська-Камчатського.

Рід невідмінюваних назв міст. Невідмінювані назви міст мають середній рід (за загальним словом місто). Сучасне Токіо. Нове Делі. Оточене садами Душанбе”

ЩО ТАКЕ СУРЖИК?

• Суржик - це поєднання двох або кількох мов, об’єднаних штучно, без дотримання норм літературної мови.
• Українсько-російський суржик поширений у побутовому спілкуванні серед мешканців багатьої регіонів України.
• Для боротьби з цим шкідливим явищем необхідно популяризувати українську мову та частіше звертатись до словників і довідників. 
• Насправді все просто: взявся за діло – роби його якісно. Взявся говорити українською – говори нею, зручніше говорити російською – просимо,  друже! Може ти знаєш китайську – ніхто не проти. Але змішувати кілька мов в одну – це те саме, що пробувати лежати й стояти одночасно: ні те, ні інше нормально не виходить.
• Шляхів перекручування мови може бути кілька. Від неправильно вживаних слів та конструкцій, до неправильного відмінювання слів, неправильного вживання родів аж до змішування двох різних мов під час розмови. Найпоширенішим явищем, що призводить до мовного суржику, є калька. Калькування російських загальновживаних слів та конструкцій – це ракова пухлина української розмовної мови, яка стоїть мало не першим пунктом у списку факторів, що руйнують нормальну літературну мову . Але якщо викорінити в усному мовленні, особливо у побуті, важко, то, принаймні, в письмовій формі подумати перед тим, як писати, або ж вичитати і виправити перед виставлянням на всеогляд – то легко! І з тим завданням ми впораємося! Варто лише докласти хоча б мінімум зусиль!
• 
  
• Приклади:

• вживання русизмів замість нормативних українських відповідників ( даже, да, нєт, када,  нада,єлє, щас/січас,конєшно);

• «українізовані" форми російських дієслів ((здєлав, длився, щитав);

• "українізовані" форми російських числівників (первий/перва, вторий/втора);

• змішування українських і російських форм невизначених займенників (хто-то, шо-то, кой-шо,   кой-які);

• порушення дієслівного керування, вживання прийменників та відмінків за російським зразком (по вулицям замість по вулицях, на російській мові замість російською мовою);

• утворення найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників за зразком російської мови ( самий головний, саме важне);

•  утворення від українських дієслів активних дієприкметників за російським зразком ( (відробивший, прийшовший,  зробивший;

• слова й вирази, кальковані з російської ( (міроприємство, прийняти міри, прийняти участь, до цих пір, так як, бувший у користуванні).

Суржик - це хвороба мови. З нею треба боротися!!!