Нормативні документи


 

Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів

мовно-літературної галузі

в закладах загальної середньої освіти

у 2022-2023 навчальному році можна переглянути, перейшовши

за посиланням


ДОБІРКА МАТЕРІАЛІВ НА ПОЧАТОК 2022-2023 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА

Добірка матеріалів на початок 2022-2023 навчального року. Українська мова і література

УПРОВАДЖЕННЯ НОВОГО ДЕРЖСТАНДАРТУ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ.  5 КЛАС НУШ

Базові документи

Програми, підручники

Календарно-тематичні плани

Про робочі навчальні програми

Методичні рекомендації 

1. Про організаціяю навчального процесу

2. Про особливості навчання

3. Про оцінювання

Корисні матеріали:


Нормативно-правові документи щодо організованого початку нового 2021/2022 навчального року

Лист МОН № 1/9-436 від 30.08.2021 «Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році».

Лист МОН №1/9-433 від 28.08.2021 “Про окремі питання діяльності закладів загальної середньої освіти у новому 2021/2022 навчальному році”

Постанова МОЗ від 26.08.2021 р. №9 “Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”

Постанова МОЗ від 23.08.2021 р. №8 “Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах дошкільної освіт на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороб (COVID-19)”

Лист Міністерства освіти і науки України від17.08.2021 №1/9-414 “Про організацію освітнього процесу в закладах позашкільної освіти у 2021/2022 навчальному році”

Наказ МОН від 17.08.2021 №914 “Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів з навчальних предметів у 2021/2022 навчальному році”

Наказ МОН від 17.08.2021 № 913 “Про проведення Всеукраїнських учнівських Інтернет-олімпіад у 2021/2022 навчальному році”

Лист ІМЗО від 11.08.2021 № 22.1/10-1775 “Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2021/2022 навчальному році”

Лист Міністерства освіти і науки України  від 23.07.2021 № 1/10-3101 “Щодо особливостей організації навчання”

Лист Міністерства освіти і науки України від 09.08.2021 № 1/9-404 “Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році”

Методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа»

Лист Міністерства освіти і науки України від 16.07.2021 № 1/9-362 “Деякі питання організації виховного процесу у 2021/2022 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок”

Лист Міністерства освіти і науки України від 16.07.2021 № 1/9-363 “Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти у 2021/2022 н. р.”

Лист Міністерства освіти і науки України від 07.07.2021 № 1/9-347/26-04/19995/2-21 “Щодо окремих питань організації харчування у 2021-2022 роках у закладах дошкільної, загальної середньої освіти”

Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2021 № 498 “Деякі питання проведення у 2022 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти”

Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021 р. № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”

Лист Міністерства освіти і науки України від 07 липня 2021 р. № 1/9-344 «Планування роботи закладу дошкільної освіти на рік»

Наказ МОЗ №2205 від 25.09.2020  “Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти”

Наказ МОН від 8 вересня 2020 року №1115 і зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224 “Деякі питання організації дистанційного навчання”

Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників

Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти)

Положення про сертифікацію педагогічних працівників (зі змінами від 24.12.2019 р.)

Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти

Сценарії Першого уроку 2021/2022 навчальному році

Збірники календарних планувань з усіх предметів 

Збірник календарно-тематичних планувань для 1 класу (НУШ) на 2021-2022 н.р.

Збірник календарно-тематичних планувань для 2 класу (НУШ) на 2021-2022 н.р.

Збірник календарно-тематичних планувань для 3 класу (НУШ) на 2021-2022 н.р.

Збірник календарно-тематичних планувань для 4 класу (НУШ) на 2021-2022 н.р.

Збірник календарно-тематичних планувань з української мови та літератури на 2021-2022 н.р.

Збірник календарно-тематичних планувань уроків зарубіжної літератури на 2021-2022 н.р.

Нормативно-правова база діяльності вчителя української мови та літератури у 2020 – 2021 навчальному році


Листи МОН України та методичні рекомендації





Нормативно-правова база діяльності вчителя української мови та літератури у 2019 – 2020 навчальному році


Листи МОН України та методичні рекомендації



Навчальні програми

Закони та накази



Нормативно-правова база діяльності вчителя української мови та літератури у 2018 – 2019 навчальному році


Листи МОН України та методичні рекомендації

Навчальні програми

Закони та накази

Зверніть увагу! Наведений перелік НЕ є вичерпним і може доповнюватись.


Перелік нормативних документів для організації освітнього процесу у

2018-2019 навчальному році

Державні стандарти. Нова українська школа

! Постанова КМУ від 21.02.2017 №87 “Про затвердження Державного стандарту початкової освіти“ (застосовується з 1 вересня 2018 р. для учнів, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти).
Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року№ 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»
Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».
Закон України про освіту від 05. 09. 2017 року можна переглянути тут
Концепцію Нова українська школа можна переглянути за посиланням
Із концепцією впровадження медіаосвіти в Україні (2016 рік) можна ознайомитися за посиланням
Із концепцією національно-патріотичного виховання (2015 рік) можна ознайомитися за адресою

Нормативні документи, необхідні у 2017-2018 навчальному році
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-315 від 07 червня 2017 року

Органи управління освітою
обласних та Київської міської
державних адміністрацій
Інститути післядипломної
педагогічної освіти
Загальноосвітні навчальні
заклади

Про структуру 2017/2018навчального року та навчальні планизагальноосвітніх навчальних закладів


Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» структуру навчального року та строки проведення канікул встановлюють загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою. При цьому навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності розпочинається у День знань - 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року, а тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів без врахування днів, коли діти припиняли навчання з незалежних від них причин (карантин, температурний режим тощо).
У межах часу, передбаченого робочим навчальним планом загальноосвітнім навчальним закладом встановлюється тривалість навчального тижня на весь навчальний рік. У випадку встановлення 5-денного навчального тижня відпрацювання уроків по суботах (з метою надолуження навчального матеріалу, чи продовження канікул та скорочення опалювального сезону) не допускається, оскільки це призведе до перевищення тижневого гранично допустимого навантаження на учнів.
Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, учні 4, 9 та 11 класів складають державну підсумкову атестацію.
Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.
Загальноосвітні навчальні заклади спільно з органами державної влади та органами місцевого самоврядування приймають рішення щодо запровадження карантину, припинення чи продовження навчального процесу з поважних причин, надання учням вихідних для підготовки і проведення державної підсумкової атестації/зовнішнього незалежного оцінювання (якщо вони проводяться під час навчального процесу), визначають дати проведення свята «Останній дзвінок» та вручення документів про освіту.
Зважаючи на викладене, кількість фактично проведених вчителями уроків може бути меншою від попередньо запланованої. В такому випадку навчальний заклад та вчителі обов’язково мають вжити заходів щодо освоєння учнями змісту кожного навчального предмета в повному обсязі за рахунок ущільнення, самостійного опрацювання, засобів дистанційного навчання тощо.
Менша кількість проведених вчителем уроків через об’єктивні обставини не може бути причиною вирахувань із його заробітної плати, оскільки Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (пункт 77), затвердженою наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, передбачено, що у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин, його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.
Робочі навчальні плани розробляються загальноосвітніми навчальними закладами щорічно наоснові Типових навчальних планів і затверджуються відповідним органом управління освітою. Варіант Типового навчального плану (з вибором мови навчання, з вивченням мови національної меншини, з вивченням двох іноземних мов, з вивченням християнської етики чи етики, з вибором профілю навчання тощо) навчальний заклад обирає самостійно залежно від типу закладу, його спеціалізації, освітніх запитів учнів і їхніх батьків та з урахуванням кадрового та матеріально-технічного забезпечення.
На 2017/2018 навчальний рік робочі навчальні плани розробляються:
·         для 1-4 класів - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572 (із змінами);
·         для 5-9-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (із змінами);
·         для 10-11-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 (із змінами).
Рекомендації щодо розроблення робочих навчальних планів
Робочі навчальні плани містять пояснювальну записку та таблиці розподілу навчального часу між навчальними предметами. На титульній сторінці також зазначається навчальний рік, на який розроблено плани.
У пояснювальній записці вказуються:
·         тип навчального закладу, кількість класів та орієнтовна кількість учнів, які навчаються;
·         Типові навчальні плани, за якими розробляються робочі навчальні плани, для початкової, основної та старшої школи, із зазначенням номерів додатків;
·         особливості організації навчального процесу.
Таблиці розподілу навчального часу розробляються для початкової, основної та старшої школи на окремих аркушах.
Длязакладів, що працюють в режимі повного дня, окремо додаються таблиці розподілу навчального часу, передбаченого на додаткове опрацювання навчальних дисциплін у другій половині дня. Кількість часу для додаткового опрацювання для кожного класу не може перевищувати норми, визначені ДСанПіН 5.5.2.008-01 у частині виконання домашніх завдань, і становить:
Клас
Кількість часу на день для додаткового опрацювання навчальних предметів у режимі школи повного дня
1
-
2
45 хв.
3
1 год. 10 хв.
4
1 год. 30 хв.
5
2,5 години
6
2,5 години
7
3 години
8
3 години
9
3 години
10
4 години
11
4 години

З метою виконання вимог Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти робочі навчальні плани повинні містити усі навчальні предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом Типових навчальних планів.
Вилучення з навчального процесу предметів інваріантної складової не допускається. Години на їх вивчення можуть перерозподілятися (у бік зменшення) не більше ніж удвічі порівняно з показниками Типових навчальних планів.
За потребою, спеціалізовані навчальні заклади (класи) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназії, ліцеї, колегіуми, можуть перерозподіляти у 10-11класах кількість годин між навчальними предметами у межах 15 відсотків.
Варіативна складова Типових планів використовується на:
·         збільшення кількості годин на вивчення предметів інваріантної складової. Утакому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми, передбаченої навчальною програмою, здійснюється вчителем самостійно.
·         Розподіл годин фіксується у календарному плані, шо погоджується керівником навчального закладу чи його заступником. Вчитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених для цього предмета;
·         запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану навчальним закладом спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (етика, історія релігій та культур, риторика, логіка, рідний край, хореографія, креслення, основи споживчих знань, світ професій тощо);
·         індивідуальні заняття та консультації.
Якщо години варіативної складової відводяться на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової, то в робочих навчальних планах у колонці «Інваріантна складова» напроти відповідного предмета ставиться напис X+Y, де Х - кількість годин, що передбачена типовими планами на вивчення предмета, а Y - кількість годин варіативної складової, додатково відведених на вивчення цього предмета.
Якщо години варіативної складової відводяться на курси за вибором, то у колонці «Варіативна складова» зазначаються ці курси та вказується кількість годин на їх вивчення. Курси можуть бути розраховані на 9, 18, 35 чи 70 академічних годин.
За рішенням навчального закладу облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на сторінках класного журналу або в окремому журналі.
Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймаються навчальним закладом.
Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів, чи груп учнів. При цьому зазначається з яких навчальних предметів інваріантної складової вони проводяться. У класному журналі (у випадку відсутності вільних сторінок - в окремому журналі) зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з предметів, та ведеться облік відвідування.
Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради.
Під час розподілу варіативної складової навчального плану слід враховувати, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховуються.
Гранично допустиме навантаження відповідно до ДСанПіН 5.5.2.008-01 становить:
Класи
5-денний навчальний тиждень
6-денний навчальний тиждень
1
20
22,5
2
22
23
3
23
24
4
23
24
5
28
30
6
31
32
7
32
34
8
33
35
9
33
36
10-12
33
36

Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.
У спеціалізованих школах (класах), ліцеях, гімназіях, колегіумах з поглибленим вивченням окремих предметів мовою навчання може бути мова національної меншини, чи така мова може вивчатися. У такому випадку під час розроблення робочих навчальних планів потрібно використовувати два варіанти Типових планів: для спеціалізованих шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів та для загальноосвітніх навчальних закладів з вивченням (навчанням) мови(-ою) національної меншини (в частині вивчення (навчання) мови(-ою) національної меншини та «Літератури»).
Частина навчального навантаження з фізичної культури (до 1 години на тиждень) може використовуватися на вивчення окремих навчальних предметів, що забезпечують рухову активність учнів (хореографія, ритміка, плавання тощо), за наявності відповідних умов педагогічних кадрів та навчальних програм, які мають гриф Міністерства освіти і науки України.від 20.02.2002 № 128.
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України.
Загальноосвітні навчальні заклади можуть розробляти експериментальні та індивідуальні робочі навчальні плани.
Експериментальні навчальні плани розробляються у випадку, коли навчальний заклад бере участь у всеукраїнських експериментах що передбачають внесення змін до інваріантної складової Типових навчальних планів. Під час затвердження та погодження таких планів до них додаються копії наказів про експериментальну роботу, копії документів, що підтверджують надання відповідних грифів Міністерства авторським та експериментальним програмам тощо.
Окремі науково-педагогічні проекти всеукраїнського рівня мають Типові навчальні плани. затверджені Міністерством освіти і науки України. Робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, що беруть участь у таких науково-педагогічних проектах за наказами МОН, затверджуються відповідним органом управління освітою і не потребують погодження в МОН.
Індивідуальні навчальні плани розробляються у випадку, коли у зв’язку із специфікою діяльності навчальний заклад не може використати жоден із варіантів затверджених Типових навчальних планів.
У 2017/2018 навчальному році загальноосвітні навчальні заклади можуть долучитися до пілотування нових Типових навчальних планів для старшої школи, проекти яких розміщено на офіційному сайті MOH, шляхом впровадження інтегрованих курсів, розробивши індивідуальні робочі навчальні плани для 10-х класів. Рішення про здійснення пілотування приймається педагогічною радою закладу за погодженням з батьками учнів, які навчатимуться за такими планами.
Індивідуальні й експериментальні робочі навчальні плани розробляються тільки для класів, в навчальних планах для яких передбачено зазначені вище зміни. Такі плани відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778, погоджуються департаментом загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України за поданням департаментів (управлінь) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій.

Міністр           Лілія Гриневич

Лист МОН України № 1/9-436 від 09.08.2017Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
№ 1/9-436 від 09 серпня 2017 року
Управління (департаменти) освіти і науки
обласних, Київської міської державних адміністрацій
Інститути післядипломної педагогічної освіти
Щодо методичних рекомендацій про викладання
навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних
закладах у 2017/2018 навчальному році
Міністерство освіти і науки надсилає для практичного використання методичні рекомендації викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році, підготовлених спільно з Національною академією педагогічних наук України та інститутом Модернізації змісту освіти.
Просимо довести їх до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів.
         Заступник Міністра                                                                П. К. Хобзей






МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
№ 1/11-8269 17 серпня 2017 року
Органам управління освітою обласних,
Київської міської державних адміністрацій,
закладам післядипломної педагогічної освіти,
загальноосвітнім навчальним закладам
Про переліки навчальної літератури,
рекомендованої Міністерством освіти
і науки України для використання
у загальноосвітніх навчальних закладах

З метою упорядкування навчальної літератури, що рекомендується для використання в навчально-виховному процесі навчальних закладів, Міністерство освіти і науки України розміщує на офіційному веб-сайті Міністерства:
·         Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою;
·         Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в основній і старшій школі загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою;
·         Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин.
Із зазначеними переліками можна ознайомитися за вказаними посиланнями.
Окрім цього, звертаємо увагу на те, що вказані переліки постійно доповнюватимуться новими назвами навчально-методичних посібників за результатами розгляду відповідними предметними комісіями Науково-методичної ради з питань освіти МОН України, оновлюватимуться з урахуванням терміну дії грифів, наданих навчальній літературі Міністерством освіти і науки, і будуть доступними для ознайомлення в режимі онлайн.
Заступник міністра           П. К. Хобзей

Лист МОН України № 1/9-413 від 27.07.2017
Про деякі питання щодо організації виховної роботи у навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
1/9-413 від 27 липня 2017 року
Департаменти (управління) освіти і науки
обласних, Київської міської державних адміністрацій
Інститути післядипломної педагогічної освіти
Про деякі питання щодо організації виховної роботи
у навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році
Міністерство надсилає аналітичні матеріали щодо проблемних питань, які мають місце в дитячому середовищі.
Зміст листа просимо довести до відома керівників органів управління освітою різного рівня, керівників та педагогічних працівників навчальних закладів для використання при плануванні виховної роботи з учнівськими колективами, враховуючи потенціал навчального закладу і залучаючи до освітнього процесу партнерів.
Додаток : на 10 арк.
                          Заступник Міністра                                                Р. B. Греба

Додаток 1
до листа МОН Украіни
від 27.07.2017 p. № 1/9-413
Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р, навчальний заклад має впроваджувати демократичну культуру через вироблення відповідних процедур для захисту прав дитини і формування демократичних цінностей: захищати права дитини, стати місцем, безпечним для дитини, і йдеться не лише про фізичну безпеку, а й про атмосферу довіри і взаємоповаги, де немає насильства та дискримінації.
1. За даними дослідження ЮНІСЕФ, проведеного в лютому 2017 року в усій Україні, 67 % дітей стикалися з випадками булінгу та 24% українських школярів піддавались булінгу. За наслідками війни та окупації територій маємо велику кількість внутрішньо переміщених сімей, а також дітей із посттравматичним синдромом. Сором’язливі та закриті до спілкування діти із сімей переселенців стають жертвами булінгу в 2 рази частіше за інших, тому що вони вимушені навчатись у малознайомих місцях, заводити друзів та інтегруватися заново у нове шкільне середовище, а тому потреба поширення взаємоповаги та позитивного ставлення один до одного серед дітей е дуже важливою.
З метою навчання дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальним компетентностям), які сприяють соціальній злагодженості, полегшенню адаптації до нових життєвих обставин, відновленню психологічної рівноваги, розбудові здорових стосунків Міністерство рекомендувало (лист від 28.12.2016 № 1/9-981) використовувати в навчально-виховному процесі навчально-методичний посібник «Розбудова миру, профілактика і вирішення конфлікту з використанням медіації: соціально-педагогічний аспект» та спецкурс курсів підвищення фахової кваліфікації педагогічних працівників «Базові навички медіатора в навчальному закладі. Забезпечення участі жінок і дітей у вирішенні конфліктів та миробудуванні» (схвалено для використання Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді МОН пр. № 3 від 04.10.2016). Електронна версія зазначених матеріалів знаходиться за посиланням.
За перше півріччя 2017 року Національна дитяча «гаряча» лінія прийняла 20 851 дзвінок від маленьких, юних та дорослих українців. Аналіз дзвінків свідчить, що переважна більшість дітей (26,5%) телефонують із питаннями щодо інформування про свої права, а також - що робити та куди звертатися, якщо дитячі права порушуються. Так само, топовими темами для дітей залишаються запити щодо психологічного здоров'я (самотність, страхи, тривога, невпевненість в собі та своїх діях тощо) - 24,7%; питання статевого виховання - 11,7%. Значно зросла кількість дзвінків (1 543 звернення) щодо насильства та жорстокого поводження з дітьми.
Аналіз дзвінків на «Національну «гарячу» лінію свідчить, що з браком уваги та контакту з близькими людьми стикаються різні діти: з різних за достатком і статусом родин, різного віку і статі і це дає підстави зробити висновок про те, що суспільство досі на знає прав дитини і не вміє реагувати на їх порушення.
Національна Дитяча «гаряча лінія» - для дітей та про дітей. Це означає, що «гаряча лінія» приймає дзвінки від дітей та від дорослих, чиї запити стосуються дітей. Дитяча «гаряча лінія» функціонує за безкоштовним номером 0-800-500-225 (безкоштовний з мобільних та стаціонарних номерів телефонів по всій території України). А з 1 червня 2017 року Національна дитяча «гаряча лінія» відкрила короткий номер 116 111 (безкоштовний для абонентів КиївСтар та Лайфселл), що покращило доступ дітей до отримання консультацій. Даний номер телефону запроваджений у 26 європейських країнах як узгоджений номер допомоги дітям по телефону.
Лінія є абсолютно безкоштовною, анонімною та конфіденційною.
На Національній дитячій "гарячій лінії консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи соціальні працівники та соціальні педагоги. Коло питань, з яких надаються консультації, досить широке і було сформовано на основі отримуваних запитів від абонентів. Основні теми, з яких консультують на Національній дитячій «гарячій лінії», - насильство над дітьми та жорстоке поводження з ними у сім’ї та з боку оточення, психологічні проблеми, негаразди у стосунках з дорослими та однолітками, майнові права дітей, питання встановлення опіки, а також булінг і безпека в Інтернеті.
Дитяча «гаряча лінія» працює по будням з 12 до 20 години та в суботу з 12 до 16 години.
Просимо поширити серед учасників навчально-виховного процесу інформацію та розмістити на сайтах навчальних закладів електронні банери Національної дитячої «гарячої» лінії: Посилання для розміщення банеру: http://la-strada.org.ua/, http://la-strada.org.ua/ndgl_116111.gif.
2. Україна є країною походження, транзиту та призначення торгівлі чоловіками, жінками та дітьми. Зростає також проблема внутрішньої торгівлі людьми. За даними дослідження, проведеного на замовлення Представництва в Україні Міжнародної організації з міграції‚ з 1991 року понад 160 000 мігрантів постраждали від торгівлі людьми, що робить Україну однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі.
Згідно інформації відділу ювенальної превенції Національної поліції в Україні за 6 місяців 2017 року 11 дітей постраждали від потрапляння в ситуацію торгівлі людьми (ст.149 ККУ), 40 дітей - від насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст.153 ККУ); постраждала 21 дитина‚ яка не досягла статевої зрілості, від статевих зносин із дорослими (ст.153 ККУ); вчинено 75 злочинів щодо розбещення неповнолітніх (ст. 156 ККУ) та 2 малолітні дитини використовувались для заняття жебрацтвом ст.150-1ККУ) тощо.
Своєрідною відповіддю на нагальні потреби держави щодо запобігання та протидії торгівлі людьми як деструкції у розвитку суспільства, впровадження варіативної програми виховної роботи з питань протидії торгівлі дітьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для загальноосвітніх навчальних закладів, що є одним із завдань Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року (п. 2.7, 2.9) та планом заходів Міністерства освіти і науки України щодо запобігання торгівлі людьми до 2020 року (наказ № 405 від 8 квітня 2016).
З метою проведення ефективної і педагогічно-унормованої діяльності щодо профілактики та запобігання торгівлі людьми рекомендуємо у 2017/2018 навчальному році впроваджувати гуртки та факультативні заняття для учнів 7-10 класів, які схвалені для використання в загальноосвітніх навчальних закладах Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки України (протокол № 3 від 16.06.2017) та Вченою радою Інституту проблем виховання НАПН України (протокол № 6 від 29 травня 2017 р.)
Програма гуртківта факультативів «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для учнів 7-10 класів розроблені на основі матеріалів зазначеної вище комплексної програми і є другим етапом у формуванні таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей. (Автор-упорядник:Петрочко Ж. В., д. п. наук, професор, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту проблем виховання НАПН України).
Електронний ресурс зазначених матеріалів за посиланням
При проведенні просвітницької роботи з питань запобігання торгівлі людьми доцільно використовувати посібник «Соціально-педагогічні основи захисту прав людини, протиді`1` торгівлі людьми та експлуатації дітей», який включає курс за вибором/факультатив «Запобігання торгівлі людьми» для учнів 9-11(12) класів навчальних закладів, учнів професійно-технічних навчальних закладів та курс за вибором/факультатив «Знай та захищай свої права» для учнів 7-9 класів навчальних закладів).Матеріали схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки України протокол № 3 від 4.10.2016. Матеріали можна знайти у вільному доступі на сайті ГО «Ла Страда-Украіна», або на сторінці в Facebook .
3. Сучасні діти і підлітки значно випереджають своїх батьків в умінні користуватися комп’ютером, зокрема Інтернетом, і годинами спілкуються в соціальних мережах. Інтернет став невід’ємною частиною їхнього життя. Він може бути дуже корисним для загального розвитку, навчання, творчого самовираження і пошуку однодумців. Але він може бути й небезпечним: через малий життєвий досвід юні користувачі не завжди в змозі розпізнати ризики, які можуть трапитися їм у мережі.
Зосереджуємо увагу на загрозливій ситуації, яка почала поширюватися в Україні в дитячому середовищі з середини 2016 року. Йдеться насамперед про так звані «смертельні квести»‚ які ширилися соціальною мережею «ВКонтакте». Варто розуміти‚ що поширення цих небезпечних квестів відображає проблеми, які є не лише в дітей, а й y суспільстві загалом, насамперед у ставленні дорослих до дітей. Нерозуміння, неувага до дитячого життя, брак часу, байдужість до проблем, які хвилюють дітей, зверхність або, навпаки, надмірний контроль та гіперопіка, накопичуючись, призводять до формування закритості дитини, відчуття в неї самотності та непотрібності, пошуку можливих виходів із складних життєвих ситуацій відповідно до її рішень та можливостей. Один з таких шляхів, відомий з давних часів, - втеча від реальності, який у наші часи спростився завдяки створенню віртуального світу, віртуальних друзів, віртуального спілкування та віртуального життя, в якому і смерть здається віртуальною.
З метою запобігання втягненню дітей у небезпечні квести, підвищенню рівня педагогічної майстерності та компетентності у роботі з дітьми та батьками, в розмовах на такі непрості теми, як цінність людського життя і суїцидальна поведінка, повага до себе та до інших, розуміння та вміння говорити про власні проблеми рекомендуємо скористатися методичними рекомендаціями: «Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення»(схвалені для використання в загальноосвітніх навчальних закладах Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки України (протокол №3 від 16.06.2017). Матеріали можна знайти у вільному доступі на сайті ГО «Ла Страда-Украіна», або на сторінці в Facebook .
4. Особливої уваги педагогічних колективів та батьківської громадськості потребують питання профілактики девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх. Не дивлячись на те, що за 6 місяців 2017 року підрозділами ювенальної превенції Національної поліції України зареєстровано зменшення на 4,6% кримінальних правопорушень y порівнянні із аналогічним періодом 2016 року, вчинених дітьми та за їх участю, статистика цих правопорушень невтішна. Зокрема, дітьми та за їх участю вчинено: 1816 тяжких та особливо тяжких злочинів; 19 умисних вбивств, 8 згвалтувань; 33 грабежі та 89 неповнолітніх притягнуті до відповідальності за незаконний обіг наркотиків тощо. Звертаємо увагу, що 60,8 % від загальної кількості кримінальних правопорушень, вчинених дітьми та за їх участю, складають крадіжки (2 248). Статистична інформація Національної поліції України додається (додаток 2).
Аналіз правопорушень, вчинених неповнолітніми, свідчить, що основними причинами протиправних дій є недостатній життєвий досвід, схильність до наслідування дорослих, не завжди позитивний вплив на дітей оточуючого середовища, намагання звільнитися від опіки з боку батьків, віра в безкарність, недостатній рівень самокритичного ставлення до власних вчинків, хибна оцінка складних життєвих ситуацій тощо.
Враховуючи зазначене вище, Міністерство рекомендує впроваджувати в загальноосвітніх навчальних закладах факультативні курси, які орієнтовані на підсилення психологічної складової у вихованні дітей та учнівської молоді.
Для організаційно-методичного забезпечення викладання факультативних курсів працівниками психологічної служби Міністерство надсилало (лист від 06.06.2013 № 1/9-413) переліки програм факультативних курсів, курсів за вибором та спецкурсів для застосування в роботі працівників психологічної служби, рекомендованих для використання в початковій школі та електронні переліки програм факультативнихкурсів для застосування в роботі працівників психологічної служби, які схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист ІІТЗО №14.1/12-Г-165 від 15.05.2013 р.). Зміст програм представлений у варіантах з кількістю 17, 35, 52 та 70 годин, які реалізуються за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.
Зазначений перелік програм розміщений на сайтах: www.mon.gov.ua, www.psyua.com.ua.
Ha допомогу педагогічним працівникам, які працюють із дітьми групи «ризику», корисними будуть матеріали, розміщеними на інформаційній онлайн-платформі «Центр знань», яка створена в рамках проекту Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка спільно із МБФ «СНІД Фонд Схід-Захід» за технічної підтримки Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) http://knowledge.org.ua/.
5. Державною установою «Український моніторинговий та медичний центр з наркотиків та алкоголю» Міністерства охорони здоров’я України підготовлено Національний звіт щодо наркотичної ситуації в Україні, в якому зазначається, що загальна кількість підлітків груп ризику, з урахуванням оновлених даних за 2015 р., оцінюється у 129 000 осіб віком від 10 до 19 років включно. Діти все більше потрапляють до груп ризику інфікування ВІЛ/ СНІДом, і зусилля, що робляться з їх захисту, все ще не достатні.
У зв’язку із зазначеним вище рекомендуємо продовжувати розроблення сучасних інформаційно-освітніх програм первинної профілактики залежностей та шкідливих звичок, включаючи заходи щодо залучення дітей та молоді до спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів із пропаганди здорового способу життя та забезпечити подальше впровадження інформаційно-освітньої протиалкогольної програми «Сімейна розмова» для учнів 7-8 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Про те, як вчителям і батькам цікаво й зрозуміло донести підліткам інформацію про здоровий спосіб життя і безпечну поведінку - на порталі профілактичної освіти www.autta.org.ua.
Міністерство скеровує увагу та надсилає перелік важливих пам’ятних та ювілейних дат та міжнародних пам’ятних та ювілейних дат з проханням передбачити заходи у планах роботи навчальних закладів у 2017/2018 навчальному році (додаток 3).
Додаток 3

Важливі пам’ятні та ювілейні дати 2017-2018 навчального року



Всеукраїнські пам’ятні та ювілейні дати:8 вересня − 120 років з дня народження Івана Борковського (1897-1976),
археолога;
17 вересня – День батька (третя неділя вересня);
22 вересня − День партизанської слави;
25 вересня − 85 років з дня народження Анатолія Солов’яненка (1932-1999),
співака, громадського діяча, Героя України, народного артиста України.
14 жовтня − День захисника України;
14 жовтня − День українського козацтва;
16 жовтня − 110 років з дня народження Петра Григоренка (1907-1987),
генерал-майора, правозахисника, політв’язня радянського режиму, члена
Української гельсінської групи;
16 жовтня − 100 років з часу проведення Всеукраїнського з’їзду вільного
козацтва в Чигирині;
21 жовтня − 70 років з дня проведення радянськими карально-репресивними
органами операції «Захід» − масової депортації населення Західної України до
Сибіру;
24 жовтня − 150 років з дня народження Миколи Біляшівського (1867-1926),
етнографа, археолога, музейника, громадського діяча;
28 жовтня − День визволення України від фашистських загарбників.
4 листопада − 130 років з дня народження Олександра Неприцького-
Грановського (1887-1976), зоолога, ентомолога;
7 листопада − 160 років з дня народження Дмитра Багалія (1857-1932),
історика і громадського діяча;
8 листопада − 130 років з дня народження Дмитра Вітовського (1887-1919),
державного і військового діяча, першого головнокомандувача Української
Галицької Армії;
9 листопада − День української писемності та мови;
14 листопада − 140 років з дня народження Дмитра Антоновича
(1877-1945), історика, мистецтвознавця, громадського діяча;
20 листопада − 300 років з дня народження Григорія (Георгія) Кониського
(1717-1795), філософа, письменника, церковного діяча;
20 листопада − 100 років з дня проголошення Української Народної
Республіки III Універсалом Української Центральної Ради;
25 листопада − День пам’яті жертв голодоморів;
25 листопада − 100 років з дня народження Михайла Івасюка (1917-1995),
письменника, літературознавця, фольклориста, педагога, громадського діяча.
3 грудня − 140 років з дня народження Степана Рудницького (1877-1937),
вченого, основоположника української географічної науки;
6 грудня − День Збройних Сил України;
9 грудня − 100 років з часу проведення першого Курултаю
кримськотатарського народу;
13 грудня − 140 років з дня народження Миколи Леонтовича (1877-1921),
композитора, збирача музичного фольклору;
14 грудня − День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЄС;
17 грудня − 140 років з дня народження Данила Щербаківського
(1877-1927), етнографа, археолога, музейного діяча;
17 грудня − 100 років з початку збройного опору Української Народної
Республіки проти російської агресії;
18 грудня − 125 років з дня народження Миколи Куліша (1892-1937),
письменника, драматурга;
24 грудня − 80 років з дня народження В’ячеслава Чорновола (1937-1999),
державного, громадського, політичного діяча, журналіста, народного депутата
України першого-третього скликань, одного з лідерів українського
правозахисного руху, багаторічного лідера Народного Руху України, Героя
України;
31 грудня − 125 років з дня народження Михайла Семенка (1892-1937),
поета;
6 січня − 120 років від дня народження Володимира Миколайовича Сосюри
(1898-1986), українського поета, лірика;
8 січня − 80 років від дня народження Василя Семеновича Стуса (1938–
1985), українського поета, перекладача, правозахисника;
22 січня − День Соборності України;
29 січня − День пам’яті Героїв Крут;
15 лютого − День вшанування учасників бойових дій на території інших
держав;
20 лютого − День Героїв Небесної Сотні;
20 лютого − 130 років від дня народження Василя Олександровича
Барвінського (1888–1963), українського композитора, піаніста, музикознавця,
педагога;
9 березня − День народження Тараса Шевченка (1814–1861), українського
поета, письменника, художника, громадського та політичного діяча ;
13 березня − 130 років від дня народження Антона Семеновича Макаренка
(1888–1939), українського та російського письменника, педагога;
17 березня − створено Українську Центральну Раду (1917);
3 квітня – 100 років від дня народження Олеся Гончара (1918-1995),
українського письменника, класика письменницької публіцистики;
14 квітня – 130 років від дня народження Леоніда Арсенійовича
Булаховського (1888–1961), українського мовознавця, педагога;
18 квітня − День пам’яток історії та культури;
29 квітня − День пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї;
8-9 травня − Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої
світової війни;
9 травня − День Перемоги;
13 травня – День матері (друга неділя травня);
18 травня − День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського
народу;
20 травня − День пам’яті жертв політичних репресій, День пам’яті
померлих від СНІДу;
22 червня − День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні;
25 червня − День молоді;
28 червня − День Конституції України;
7 липня − 30 років із дня заснування (1988) Української Гельсінської
Спілки;
28 липня − День хрещення Київської Русі – України;
23 серпня − День Державного Прапора України;
24 серпня − День незалежності України.
Також:
500 років з початку Реформації;
180 років з часу виходу першого західноукраїнського альманаху «Русалка
Дністровая», підготовленого діячами літературного гуртка «Руська трійця»
(1837);
75 років з початку формування Української повстанської армії (1942);
50 років з часу заснування Світового Конгресу Українців (1967).
Міжнародні пам’ятні та ювілейні дати:
8 вересня − Міжнародний день грамотності;
21 вересня − Міжнародний день миру;
1 жовтня − Міжнародний день людей похилого віку та День ветерана;
5 жовтня − Всесвітній день учителя;
5 листопада – Всесвітній день чоловіків (перша субота листопада);
16 листопада − Міжнародний день толерантності;
17 листопада − Міжнародний день студента;
20 листопада − Всесвітній день дитини;
1 грудня − Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
9 грудня − Міжнародний день пам’яті жертв геноциду, вшановування їх
гідності і запобігання цьому злочину;
10 грудня − День захисту прав людини;
1 січня – Всесвітній день миру;
27 січня − Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту;
21 лютого − Міжнародий день рідної мови;
22 лютого − Міжнародний день підтримки жертв злочинів;
1 березня − День «Ноль дискримінації»;
8 березня − Міжнародний жіночий день;
20 березня − Міжнародний день щастя;
21 березня − Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової
дискримінації;
24 березня − Всесвітній день боротьби проти туберкульозу;
25 березня − Міжнародний день пам’яті жертв рабства та трансатлантиної
работоргівлі;
6 квітня − Міжнародний день спорта на благо миру та розвитку;
7 квітня − Всесвітній день здоров’я;
11 квітня − Міжнародний день визволення в’язнів фашистських
концтаборів;
18 квітня − Міжнародний день пам’ятників і історичних місць;
26 квітня − Міжнародний день пам’яті Чорнобиля, Міжнародний день
пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф (Міжнародний день пам’яті про
чорнобильську катастрофу);
1 травня − День міжнародної солідарності трудящих;
9 травня − День Європи в країнах Європейського Союзу;
15 травня − Міжнародний день сім’ї;
24 травня − День слов’янської писемності і культури;
31 травня − Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням;
1 червня − Всесвітній день батьків;
1 червня − Міжнародний день захисту дітей;
4 червня − Міжнародний день дітей — жертв агресії;
5 червня − Всесвітній день навколишнього середовища;
12 червня − Всесвітній день боротьби з дитячою працею;
26 червня − Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними
засобами та їх незаконним обігом;
30 липня − Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми;
12 серпня − Міжнародний день молоді.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ29 жовтня 2007 року № 1/9-651Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим,управлінням освіти і науки обласних,Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій,інститутам післядипломної педагогічної освіти,керівникам загальноосвітніх навчальних закладів

З метою збалансування навчального навантаження учнiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв, збереження їхнього здоров’я Мiнiстерство освiти i науки України надсилає методичнi рекомендацiї щодо обсягу i характеру домашнiх завдань.
Звертаємо увагу на те, що контроль та вiдповiдальнiсть за перевантаження учнiв домашнiми завданнями покладається на керiвникiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв.
Заступник Мiнiстра В. В. Тесленко
Додаток
Про обсяг i характер домашнiх завдань учнiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв
Головним завданням сучасної загальноосвiтньої школи є забезпечення умов для розвитку i саморозвитку кожного учня, що реалiзується через оновлення змiсту навчальних програм, iнновацiйних технологiй органiзацiї навчально-виховного процесу, в тому числi й органiзацiї домашньої самостiйної роботи.
Основною метою домашнiх завдань є: закрiплення, поглиблення i розширення знань, набутих учнями на уроцi; пiдготовка до засвоєння нового матерiалу; формування в дiтей умiння самостiйно працювати; розвиток їхнiх пiзнавальних iнтересiв, творчих здiбностей тощо.
Ефективнiсть домашнiх завдань визначається дотриманням певних вимог до їх органiзацiї:
розумiння учнями поставлених перед ними навчальних завдань;
врахування вiкових та iндивiдуальних особливостей школярiв, їхнiх пiзнавальних можливостей, специфiки кожного навчального предмета, складностi матерiалу, характеру завдань та iн.;
формування загально-навчальних умiнь i навичок (умiння правильно розподiляти час, встановлювати послiдовнiсть виконання завдань, видiляти головне, використовувати попередньо вивчений матерiал, застосовувати наявнi знання тощо).
Рацiональна органiзацiя виконання домашнiх завдань сприятиме збереженню здоров’я учнiв, високого рiвня функцiонального стану їхнього органiзму протягом дня.
При визначеннi форм, характеру, змiсту, обсягу домашнiх завдань, методiв їх органiзацiї необхiдно враховувати специфiку навчального предмета, пiзнавальнi можливостi учнiв, їхнi вольовi якостi та уподобання тощо.
Домашнi завдання можуть бути як уснi, так i письмовi; iндивiдуальнi, що заохочують, стимулюють школяра до навчання, пiзнання, розвивають iндивiдуальнi здiбностi та iнтереси дитини i груповi та парнi, що направленi на дослiдницьку, пошукову, аналiтичну роботу, спiвпрацю, спiвдружнiсть тощо; репродуктивного, конструктивно-варiативного та творчого характеру.
Домашнi завдання можна диференцiювати в залежностi вiд пiдготовки учнiв, їх iндивiдуальних особливостей сприйняття, пам’ятi, мислення, урiзноманiтнюючи при цьому змiст домашнiх робiт та їх характер.
Згiдно з Державними санiтарними правилами i нормами влаштування, утримання загальноосвiтнiх навчальних закладiв та органiзацiї навчально-виховного процесу (ДСанПiН 5.5.2.008-01), у 1 класi домашнi завдання не задаються. Обсяг домашнiх завдань з усiх предметiв має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 2 класi 45 хв.; у 3 класi — 1 години 10 хв.; 4 класi — 1 годину 30 хв.; у 5–6 класах — 2,5 години; у 7–9 класах — 3 години; у 10–12 класах — 4 години.
Звертаємо увагу на необхiднiсть дотримання вимог Державних санiтарних правил. При визначеннi обсягiв домашнiх завдань необхiдним є врахування темпу i ритму роботи учнiв, навантаження їх навчальною роботою цього та наступного днiв, стану їхнього здоров’я.
Домашнi завдання не рекомендується задавати на канiкули, на вихiднi та святковi днi.
Добiр завдань для домашньої роботи, iнструктаж щодо їх виконання (повний, стислий, конкретний тощо) учитель продумує завчасно i фiксує в поурочному планi — конспектi уроку.
Домашнє завдання може бути задано з предметiв iнварiантної частини навчального плану, з будь-якого роздiлу програми, але тодi, коли його доцiльнiсть вмотивована.
Успiшне виконання учнями домашнiх завдань в значнiй мiрi залежить вiд спiвпрацi учителя з їхнiми батьками. Важливо переконати батькiв у тому, що дотримання оптимального режиму виконання домашнiх завдань, їхня посильна допомога i контроль за виконанням сприятимуть розв’язанню основної мети навчальної домашньої роботи. Вчитель повинен знайомити батькiв з основними програмовими вимогами до навчальних предметiв, усного та писемного мовлення молодших школярiв тощо, повiдомляти батькiв про результати виконання домашнiх завдань.
Мiсце подачi домашнього завдання може бути на будь-якому етапi уроку.
Не допускається подача домашнього завдання пiд час чи пiсля дзвiнка на перерву, пiсля урокiв, оскiльки воно в повнiй мiрi не фiксується дiтьми; учнi позбавленi можливостi ставити запитання; учитель не встигає пояснити суть завдання.
Форми перевiрки домашнього завдання можуть бути рiзними: фронтальна, iндивiдуальна, колективна, само-, взаємоперевiрка, творча тощо. Вибiр форми контролю залежить вiд змiсту, виду i мети домашнього завдання.
В. о. директора департаментуО. В. Єресько


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ

№ 804 від 07 червня 2017 рокуПро оновлені навчальні програмидля учнів 5-9 класів загальноосвітніхнавчальних закладів

На виконання рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 26 травня 2017 р. (Протокол № 4/3-2) щодо оновлених навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів НАКАЗУЮ:
1. Затвердити оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладівта надати їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» відповідно до переліку, що додається.
2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника міністра Хобзея П. К.
Міністр         Л. М. Гриневич
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
від 07.06.2017 № 804
Перелік оновлених навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів
№ п/п
Назва навчальної програми
1.
Українська мова
2.
Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
молдавською мовою
3.
Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
польською мовою
4.
Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
російською мовою
5.
Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
румунською мовою
6.
Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
угорською мовою
7.
Українська література
8.
Зарубіжна література
9.
Іноземні мови
10.
Болгарська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою
11.
Гагаузька мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою
12.
Мова іврит для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою
13.
Молдавська мова для класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
молдавською мовою
14.
Молдавська мова для класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою
15.
Норвезька мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою
16.
Польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
польською мовою
17.
Польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою
18.
Ромська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою
19.
Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
російською мовою
20.
Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою (початок вивчення з 1 класу)
21.
Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою (початок вивчення з 5 класу)
22.
Румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
румунською мовою
23.
Румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою
24.
Словацька мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою
25.
«Література» (молдавська та зарубіжна) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдавською мовою
26.
«Література» (польська та зарубіжна) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою
27.
«Література» (російська та зарубіжна) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою
28.
«Література» (румунська та зарубіжна) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою
29.
Історія України
30.
Всесвітня історія
31.
Математика
32.
Інформатика
33.
Природознавство
34.
Географія
35.
Біологія
36.
Фізика
37.
Хімія
38.
Основи здоров’я
39.
Трудове навчання
40.
Мистецтво

Директор департаменту         Ю. Г. Кононенко

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
№ 841 від 13 червня 2017 року

Про проведення Всеукраїнських учнівськихІнтернет-олімпіад з математики, фізики,хімії, біології, географії, економіки,інформатики, інформаційних технологійу 2017/2018 навчальному році


Відповідно до Положення про Всеукраїнські учнівські Інтернет-олімпіади, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 11 червня 2012 року № 671, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 червня 2012 року за № 1074/21386, з метою пошуку, підтримки, розвитку творчого потенціалу обдарованої молоді, активізації запровадження комп'ютерних інформаційних технологій у шкільній освіті, сприяння широкому залученню обдарованої молоді до інтелектуальних змагань, що проводяться з використанням мережі Інтернет, НАКАЗУЮ:
1. Провести у 2017/2018 навчальному році Всеукраїнські учнівські Інтернет-олімпіади:
1) з математики, фізики, хімії, біолоґії, географії, економіки протягом червня - грудня 2017 року на базі Одеського обласного інституту удосконалення вчителів (Кавалеров В. А.);
2) з інформатики протягом червня 2017 року - лютого 2018 року на базі Комунального закладу «Фізико-математична гімназія № 17 Вінницької міської ради» (Нестюк B. M.);
3) з інформаційних технологій протягом червня 2017 року – лютого 2018 року на базі Українського фізика-математичного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Салівон Г. І.).
2. Утворити організаційні комітети і журі Всеукраїнських учнівських Інтернет-олімпіад згідно з додатками 1-11.
3. Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій сприяти участі учнів у Всеукраїнських учнівських Інтернет-олімпіадах.
4. Фінансування проведення Всеукраїнських учнівських Інтернет-олімпіад здійснити за рахунок коштів, не заборонених законодавством.
5. Оплату відряджень членів оргкомітетівта журі Всеукраїнських Інтернет-олімпіад здійснити за рахунок установ, у яких вони працюють.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника міністра Хобзея П. К.
Міністр        Л. М. Гриневич







МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
13.03.2017  № 369

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 березня 2017 р.
за № 416/30284
Про затвердження Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах
Відповідно до частини восьмої статті 36 Закону України «Про освіту», статті 13 Закону України «Про загальну середню освіту», пункту 15 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778, та з метою врегулювання питання здобуття загальної середньої освіти особами з тимчасово окупованих територій України та особами, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 19 травня 2008 року № 431 «Про затвердження Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03 червня 2008 року за № 498/15189.
3. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Кононенко Ю.Г.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому законодавством порядку.
4. Управлінню адміністративно-господарського та організаційного забезпечення (Єрко І.А.) в установленому порядку зробити відмітку у справах архіву.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Хобзея П.К.
Міністр
Л.М. Гриневич

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
і науки України
13.03.2017  № 369


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 березня 2017 р.
за № 416/30284
ПОЛОЖЕННЯ 
про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах
I. Загальні положення
1. Це Положення визначає порядок організації екстернату у загальноосвітніх навчальних закладах.
2. У цьому Положенні терміни вживаються у таких значеннях:
екстерн - особа, зарахована до загальноосвітнього навчального закладу для проходження річного оцінювання навчальних досягнень (далі - річне оцінювання) та/або державної підсумкової атестації (далі - атестація);
екстернат - форма здобуття загальної середньої освіти, що передбачає самостійне, у тому числі прискорене, опанування екстерном змісту навчальних предметів певного освітнього рівня та/або за певний клас в обсязі, визначеному відповідним державним стандартом загальної середньої освіти, та отримання відповідного документа про освіту.
Інші терміни вживаються у значеннях, що визначені Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту».
3. Органи управління освітою серед підпорядкованих загальноосвітніх навчальних закладів визначають заклади, у яких організовується екстернат та здійснюється річне оцінювання і атестація екстернів.
4. Керівник загальноосвітнього навчального закладу, у якому організовується екстернат, зобов’язаний ознайомити екстерна, батьків (одного з батьків) екстерна чи інших його законних представників із порядком організації екстернату у загальноосвітніх навчальних закладах, встановленим цим Положенням, порядком проведення державної підсумкової атестації учнів загальноосвітніх навчальних закладів, визначеним Положенням про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, та програмами з навчальних предметів.
II. Організація екстернату
1. Екстернат організовується для осіб, які:
1) з будь-яких поважних причин (стан здоров’я, проживання (перебування) за кордоном (для громадян України), на тимчасово окупованій території чи на території проведення антитерористичної операції (на період її проведення) (далі - неконтрольована територія) або на території населених пунктів на лінії зіткнення, надзвичайні ситуації природного або техногенного характеру, збройний конфлікт тощо) не можуть відвідувати навчальні заняття в загальноосвітньому навчальному закладі або не можуть пройти річне оцінювання та/або атестацію;
2) не завершили здобуття загальної середньої освіти в навчальному закладі або є випускниками загальноосвітніх навчальних закладів минулих років і не мають результатів річного оцінювання з окремих навчальних предметів та /або не пройшли атестацію;
3) є громадянами України, які навчалися або навчаються за кордоном;
4) є іноземцями, особами без громадянства, які постійно проживають чи тимчасово перебувають в Україні, у тому числі біженцями, особами, яким надано тимчасовий чи додатковий захист в Україні, та особами, які звернулися із заявою про визнання біженцем або про надання додаткового чи тимчасового захисту;
5) прискорено опанували зміст навчальних предметів одного або декількох класів, освітніх рівнів.
2. Здобуття загальної середньої освіти за екстернатною формою не обмежується віком.
3. Зарахування особи на екстернат для проходження річного оцінювання та/або атестації здійснюється за письмовою заявою повнолітньої особи або батьків (одного з батьків) неповнолітньої особи чи інших її законних представників, зразок якої наведено у додатку 1 до цього Положення.
Заяву про зарахування на екстернат може подати неповнолітня особа, яка виїхала із неконтрольованої території або з населеного пункту на лінії зіткнення у супроводі родичів або будь-яких інших повнолітніх осіб, які не є її законними представниками.
Особи з неконтрольованих територій або з населених пунктів на лінії зіткнення можуть подати скановану копію заяви будь-якими засобами (факсом, електронною поштою).
До заяви додаються документ про наявний рівень загальної середньої освіти чи інше будь-яке письмове підтвердження проходження екстерном оцінювання та/або атестації в іншому навчальному закладі (за наявності) та/або відповідні письмові документи особи, що підтверджують наявність підстав для проведення річного оцінювання та/або атестації екстерном.
Іноземці та особи без громадянства додатково подають копію документа, що підтверджує законність їхнього перебування в Україні.
Про зарахування особи на екстернат видається наказ керівника загальноосвітнього навчального закладу.
4. Приймання заяв для зарахування на екстернат починається з вересня поточного навчального року і закінчується не пізніше ніж за три місяці до початку проведення відповідного річного оцінювання чи атестації.
Для осіб, які навчалися або навчаються за кордоном, а також для осіб, які проживали чи проживають на неконтрольованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення, приймання заяв здійснюється протягом всього календарного року.
5. Освітній рівень особи, яка не має документів (копій документів), що підтверджують наявність попередньо здобутого освітнього рівня чи результатів оцінювання та/або атестації, визначається загальноосвітнім навчальним закладом, у якому організовано екстернат.
З цією метою наказом керівника відповідного загальноосвітнього навчального закладу створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії) та порядок організації роботи, а також затверджується графік проведення оцінювання знань екстерна, перелік вправ, завдань з навчальних предметів. Результати оцінювання рівня знань (визначений освітній рівень, результати річного оцінювання з навчальних предметів) оформлюються протоколом, який підписується головою та членами комісії.
6. Екстерн має право:
отримувати необхідні консультації педагогічних працівників в межах навчального часу, установленого пунктом п’ятим розділу ІІІ цього Положення;
безкоштовно користуватися підручниками, навчальними посібниками та іншою літературою бібліотечного фонду;
брати участь у зовнішньому незалежному оцінюванні на загальних підставах.
IІІ. Порядок проведення оцінювання навчальних досягнень екстернів
1. Керівник загальноосвітнього навчального закладу, у якому організовано екстернат, зобов'язаний створити належні умови для проведення оцінювання навчальних досягнень екстерна (далі - оцінювання) та проходження ним атестації.
2. Порядок, форму та терміни проведення оцінювання екстернів затверджує керівник загальноосвітнього навчального закладу, у якому організовано екстернат.
3. Оцінювання екстернів за відповідний клас або рівень (початкової, базової або повної) загальної середньої освіти проводиться з усіх предметів інваріантної складової робочого навчального плану. Наслідком цього оцінювання є виставлення річної оцінки з кожного предмета. Оцінювання проводиться до 30 травня поточного року. Оцінювання осіб, зазначених у пункті 4 розділу ІІ цього Положення, може проводитися протягом всього календарного року.
Для проведення річного оцінювання відводиться 1 академічна година (один урок) з кожного предмета.
4. На перевірку робіт відводиться не більше:
20 хвилин на кожну роботу з державної мови або мов національних меншин (диктант);
30 хвилин на кожну роботу з усіх інших предметів.
5. На проведення консультацій відводиться по 15 хвилин на одного екстерна з кожного предмета згідно з графіком, затвердженим керівником навчального закладу (але не більше 3 годин на предмет відповідного класу).
6. Екстерн має право на проведення оцінювання рівня його навчальних досягнень за один або більше років навчання в межах одного або декількох освітніх рівнів (початкової, базової чи повної загальної середньої освіти) протягом одного навчального року. З цією метою для екстерна керівником навчального закладу затверджуються індивідуальний навчальний план та графік консультацій з навчальних предметів.
7. При проведенні оцінювання навчальних досягнень можуть застосовуватися такі форми контролю: усне опитування, виконання контрольних робіт та тестування, що відповідають специфіці навчального предмета.
Екстерни з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів попередніх років, які у свій час не мали річного оцінювання навчальних досягнень з певних предметів, проходять річне оцінювання лише з цих предметів.
8. Атестація екстернів здійснюється відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, та з особливостями, що визначені цим Положенням.
Результати річного оцінювання екстернів оформлюються протоколом, форма якого наведена в додатку 2 до цього Положення, а результати атестації – протоколом за формою, наведеною у додатку до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602.
9. За результатами річного оцінювання та атестації рішенням педагогічної ради та наказом керівника навчального закладу екстерну видаються табель успішності, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту.
10. Екстернам, які пройшли річне оцінювання і мають відповідні оцінки, але не пройшли атестацію, видається табель з річними оцінками.
11. Екстерни, які на високому рівні (10, 11, 12 балів) опанували навчальний матеріал, визначений загальноосвітніми програмами, можуть нагороджуватись похвальним листом «За високі досягнення у навчанні» або похвальною грамотою «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів».
Екстерни, які здобули базову загальну середню освіту з рівнем навчальних досягнень високого рівня (10, 11, 12 балів), отримують свідоцтво про базову загальну середню освіту з відзнакою.
Екстерни, які здобули повну загальну середню освіту з рівнем навчальних досягнень високого рівня (10, 11, 12 балів), за рішенням органів управління освітою, у сфері управління яких перебувають навчальні заклади, можуть нагороджуватися золотою медаллю «За високі досягнення у навчанні» та срібною медаллю «За досягнення у навчанні».
12. Екстерни, які навчалися або навчаються за кордоном, для отримання відповідних документів про загальну середню освіту державного зразка зобов’язані пройти річне оцінювання та атестацію.
У разі наявності міжнародних угод про взаємне визнання та еквівалентність документів про загальну середню освіту, екстерни, які отримали відповідні документи про освіту за кордоном, для отримання документів про загальну середню освіту державного зразка проходять лише атестацію.
13. Екстернам, які проживають або проживали на неконтрольованих територіях та в один рік проходять атестацію за курс базової і повної загальної середньої освіти, надається право проходження атестації за курс базової загальної середньої освіти без наявності річного оцінювання навчальних досягнень, окрім навчальних предметів: українська мова та література, історія України, географія України, правознавство.
У такому випадку екстерни заповнюють освітню декларацію про завершення здобуття базової загальної середньої освіти (далі - декларація) за формою згідно з додатком 3 до цього Положення.
Результати річного оцінювання з навчальних предметів за курс базової загальної середньої освіти визначаються відповідно до декларації та зазначаються в додатку до відповідного документа про освіту як атестований. Річне оцінювання рівня навчальних досягнень екстернів за курс старшої школи проводиться одночасно за 10 та 11 класи.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)

  Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів мовно-літературної галузі в закладах загальної середньої освіти...

  • (без назви)
     Свято останнього дзвоника - 2021 Цьогоріч цю подію учні, їхні батьки та вчителі святкували 08 червня. Після коротенької офіційної частини з...
  • (без назви)
     
  • (без назви)
    Увага! Дистанційне навчання! ВІДЕОКОНФЕРЕНЦІЇ НА ПЛАТФОРМІ ZOOM Синхронне навчання та виконання завдань в асинхронному режимі 23.04.2021 р. ...