Позакласна робота

Позакласна робота
Участь в онлайн конкурсах та олімпіадах

Ушанування пам’яті Т.Г.Шевченка. 10.03.2020 р.

Міжнародний день рідної мови

Кросворди та вікторини за творчістю Т.Г.Шевченка можна переглянути за адресою

• Проведення тижня української мови та літератури. 
• Проведення Шевченківських днів. 
• Проведення конкурсів на кращого декламатора віршів. 
• Розгадування кросвордів, ребусів, літературних вікторин. 
• Виготовлення літературних газет. 
• Проведення конкурсів мовознавців та знавців творчості того чи іншого письменника. 
  
  
  

Позакласний захід

Конкурс знавців творчості Тараса Григоровича Шевченка

«Святе й безсмертне Кобзареве слово»

Мета: - поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка;

-         розвивати творчі здібності школярів, їх логічне мислення, вміння висловлювати та відстоювати власну точку зору;

-         виховувати почуття любові та поваги до рідної мови, художнього слова, рідної неньки України.

Методи та прийоми: вправи «Асоціативний кущ» та «Мікрофон», робота в групах, метод «Займи позицію».

Обладнання: портрет Тараса Шевченка, виставка творів митця, літературні газети та малюнки до творів письменника, вишиті портрети Т.Г.Шевченка та його «Заповіт», українські рушники, дидактичний матеріал.

На дошці написи:

«Народ знає Тараса, любить Тараса, співає його пісні, пересилає  з уст в уста оповіді про нього  як про живого сучасника і учасника на­шої дійсності».

(Максим Рильський).

 «Він був сином мужика — і став володарем в царстві Духа... Він був кріпаком — і став ве­летнем у царстві людської культури». (Іван Франко) 

«Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб   урятувати цілу націю».

(Остап Вишня). 

«Твори Шевченка переживуть віки і вічно будитимуть у серцях людей благородні, великі почуття» (Костянтин Станіславський). 

Народні  прислів'я про Т. Шевченка:

Шевченкові твори сяють, мов ясні зорі.

Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став.

Тарасові слова — то правда жива.

Дві команди по 5 учнів. Заздалегідь учасникам заходу дається завдання повторити біографію поета (бажано в повному обсязі), перечитати всі твори Кобзаря, що вивчаються за шкільною програмою. Крім того, кожна з команд має випустити  літературну газету, присвячену творчості Шевченка. 

Хід гри:

І. Звучить пісня про Україну з репертуару Н.Май. 

ІІ. Вступне слово вчителя. В історії залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує все людство. До них належить й ім’я великого українського Кобзаря – Т.Г.Шевченка. З дитячих літ ми знаємо, що березневі дні – то Шевченкові дні. Адже в цю весняну пору вшановується пам'ять національного генія українського народу.  «У кожного своя доля» - нагадав нам цю життєву істину Тарас Григорович, хоча сам пішов далеко за межі своєї власної долі і, пройнявшись іншими, при ньому сущими, і нашими сьогоденними, тоді ще не народженими, заявив світові про Україну. Незгасну пам’ять про українського Прометея увіковічнюють не лише його поетична і прозова спадщина, доробок художника, але й місця, пов’язані з перебуванням Т.Шевченка, пам’ятники й пам’ятні знаки, встановлені йому в нашій країні та в світі. І сьогодні, вшановуючи його пам'ять, ми знову і знову будемо говорити про Шевченка, про його невмирущу славу, він сам, своїми творами буде промовляти до нас.

ІІІ. Вправа «Асоціативний кущ». З якими поняттями у вашій уяві асоціюється ім’я Т.Г.Шевченка?

Ведучий 1. Як ви думаєте, чому наш захід, присвячений Великому Кобзареві,  ми  розпочали саме піснею про нашу неньку Україну? Так. Дійсно, Шевченко — великий легендарний поет нашого казкового краю, художник-мислитель, палкий захисник соціальних та національних інтересів українського народу, великий борець за його волю. Ми, його внуки й правнуки, гордимося ним! Його книги читають і перечитують дорослі й діти. А головну книгу  багатостраждального життя поета читають в усіх куточках планети. Збірочка «Кобзар» стала головною книгою для багатьох поколінь, яких навчає добра й совісті, вірності й синівському обов’язкові – любити свій народ. Кожне покоління відкриває для себе Шевченка  як невичерпне джерело життя, праці, творчості, натхнення, незрівнянної  духовної сили.

Ведучий 2. Тарас Григорович Шевченко – велика та невмируща слава українського народу. В особі Тараса Шевченка український народ ніби з’єднав воєдино найкращі духовні сили й обрав його співцем своєї історичної слави й соціальної недолі, власних сподівань і прагнень. До того ж Тарас Шевченко не тільки підніс українську літературу на світовий рівень, а й змінив народний світогляд. Народ, який втратив свою мову, так чи інакше був приречений на розчинення серед інших держав, а тут раптом до нього заговорив  кріпак тією мовою, що вже вважали «мертвим наріччям». Є мова, отже, й народ воскресне з-під ярма. Саме такі сподівання плекав кожен українець.

Ведучий 1. Він не просто Кобзар, співець народного життя, він і є українське життя в усіх його проявах. Тому все, що з ним пов’язане, дороге нам і рідне. Яким же був Тарас Шевченко насправді? На це питання ми спробуємо відповісти разом. А допоможе нам у цьому гра та її учасники.

ІV. Знайомство з командами.

V. Знайомство з членами журі.

2.     Домашнє завдання. Захист літературних газет. Оцінювання.

Слово вчителя. Гру проведемо в формі усного журналу. Тож перегорнімо його першу сторінку.

VІ. Початок гри.

І сторінка. Біографія Великого Кобзаря.

Конкурс «Розминка»:

Ведучий по черзі називає  дати. Після обговорення кожна з команд  дає відповідь на запитання «Які події в житті Шевченка відбулися у вказані роки?» 

1814р.-
1831р.-  
1835р.-
1838р.-  
1840р.-
1845р.-  
1847р.-  
1857р.-  
1860р.-  
1861р.-  
Відповіді: (народився в с. Моринцях); (приїхав до Петербурга); (вперше малюнки визнали професійними); (викуплений з кріпацтва); (виходить «Кобзар»); (пише «Заповіт»); (заарештований); (закінчується період заслання); (присвоюється звання академіка); (помер у Петербурзі).

Конкурс «Вибери питання». Правила: На стіл викладають 10 карток. Представники команд вибирають по п’ять з них і після обговорення відповідають на запитання, записані на звороті.

Запитання:

1.     Скільки дітей було в родині Григорія Івановича та Катерини Якимівни Шевченків? Назвіть їх. (Шість: Катерина, Микита, Тарас, Ярина, Марія, Йосип).

2.     Кажуть, що ім’я, яке дають дитині під час хрещення, багато в чому визначає її характер і майбутню долю. Звідки походить і що означає Шевченкове ім’я?(З грецької tarasso- бентежу, турбую; отже, Тарас – бунтівник).

3.     Коли і в кого почав навчатися грамоти Тарас Шевченко? ( У школі дяка Павла Рубана 1822 року, а дражнили його «Совгир»).

4.     Назвати прізвище пана, якому належав кріпак Тарас Шевченко. Коли Тараса Григоровича було звільнено з кріпацтва та за яких обставин? ( Прізвище пана – Енгельгардт. Рік звільнення з кріпацтва – 1838.)

5.     Які нагороди отримав Шевченко, навчаючись у Академії мистецтв? (Три срібні медалі).

6.     Чому Шевченко, незважаючи на те, що був одним з найкращих учнів Академії, не отримав жаданої для всіх тодішніх живописців нагороди – поїздки до Італії? (На іспиті він не представив обов’язкові композиції на біблійні та античні сюжети, а намалював «Хлопчика-жебрака, який віддає свій хліб собаці» та «Циганку, яка ворожить сільській дівчині», а це вже були реалістичні сюжети).

7.     Як було покарано Шевченка за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві? (Шевченка відрядили на заслання рядовим в Оренбурзький окремий корпус).

8.     Скільки років перебував Шевченко в засланні? (10 років. 1847 – 1857 рр.)

9.     На якому році життя помер Шевченко, і де він  був похований? (Шевченко прожив 47 років і один день. Поховали його в Петербурзі на Смоленському цвинтарі).

10. Традиційно Шевченковими днями вважаються 9 березня – день народження і 10 березня – день смерті поета. Але є  в нашому календарі ще одне Шевченкове свято – 22 травня. Яка подія стоїть за цією датою? (22 травня 1861 року Шевченка перепоховали на Чернечій горі, що нині носить назву Тарасова, поблизу Канева).

Учитель. Перегортаємо наступну (другу) сторінку нашого журналу.

Друга сторінка - «Літературна вікторина за творчістю Т.Г.Шевченка».

Конкурс «Лото». Представник кожної з команд по черзі  дістає з лототрона  запитання, і команда після обговорення  дає на нього відповідь.

Запитання:

1.     Назвіть першу збірку Шевченка, рік її видання та твори, які ввійшли до неї. («Кобзар» 1840 рік.  8 творів: «Думи мої, думи», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч»).

2.     У якій поемі найбільш гостро висміяно царя й царицю? (Поема «Сон»).

3.     Які твори Шевченка названі ім’ям головних героїв? Назвіть не менше п’яти з них (Поема «Катерина», поезія «Іван Підкова», балада «Лілея», поема «Мар’яна Черниця», поема «Марія», «Перебендя», вірш «Гамалія»).

4.     Назвіть перший надрукований твір Шевченка та якими словами він починається. (Балада «Причинна». Початок: «Реве та стогне Дніпр широкий».).

5.     Назвіть драматичний твір Шевченка, що зберігся, та російськомовні повісті (не менше трьох). (Драматичний твір – «Назар Стодоля». Повісті: «Художник», «Музикант», «Варнак», «Наймичка», «Капітанша», «Княгиня», «Нещасний», «Прогулка с удовольствием и не без морали»). 

6.     Яким псевдонімом підписував Шевченко свої повісті? (Кобзар Дармограй).

Конкурс «Т.Г. Шевченко й географія»

(Кожна команда відповідає по черзі на запитання «Де відбуваються події в  цих творах?»

·   Поема «Єретик»   (Чехія).

·   Поема «Наймичка»  (Україна, хутір).

·   Поема «Кавказ»  (Кавказ, Чечня).

·  Поема «Гамалія»  (Морський похід козаків у Туреччину).

·  Поема «Неофіти» (Стародавній Рим).

·   Поема «Сон»  (Україна, Сибір, Петербург).

Наступна (третя) сторінка журналу – «Знаю, зможу, зроблю».

Конкурс «Реставратор».

Кожній команді дається по 5 рядочків з поезій Т.Г.Шевченка. Необхідно відновити пропущені слова в рядках за 5 хвилин.

1.    «Садок вишневий ….Хрущі над вишнями гудуть». … - (коло хати).

2.    «Малого сліду… На нашій славній Україні». (не залишу).

3.    «Як у Дніпра… - Воду позичає» (веселочка).  

4.    «Цвітуть сади, біліють хати,А на горі…(стоять палати).

5. «Наша дума, наша… - Не вмре, не загине»(пісня).

6.    «Уже покликали … - А я собі у бур’яні»(до паю ).

7. «Нема на світі… -  Немає другого… »(України, Дніпра).

8.    «Весело сонечко ховалось В веселих…» (хмарах весняних).

9. «Ну що б, здавалося, слова,Слова та голос - …» - (більш нічого).

10.«Біленькі хати повалялись,   Стави …» - ( бур’яном поросли).

 Ведучий 1. Поки наші команди готуються, в нас музична пауза. Український танок у супроводі пісні на слова Т.Шевченка.

Повертаємося до гри.

Конкурс «Упізнай героя». 

З’являються по черзі герої творів Шевченка, декламують. Команди повинні відгадати, хто  до них завітав.

                      1.За що мене, як росла я,

Люди не любили?

За що ж мене, як виросла,

Молодую вбили?

За що вони тепер мене

В палатах вітають?

Царівною називають,

Очей не спускають

З мого цвіту?Дивуються

Не знають, де діти!

Скажи мені, мій братику,

Королевий цвіте! (Лілея з однойменної балади).

2.     Утік!.. нема!.. Сина, сина

Батько одцурався!

     Боже ти мій,.. дитя моє!

     Де дінусь з тобою?

     Москалики, голубчики!

     Візьміть за собою.

     Не цурайтесь, лебедики:

     Воно сиротина;

    Візьміть його та оддайте

    Старшому за сина.

    Візьміть його,.. бо покину,

    Як батько покинув... (Катерина з однойменної поеми).

3.     А я ледве додибала

До вашої хати.

    Не хотілось на чужині

    Одній умирати!

    Коли б Марка діждатися...

    Так щось тяжко стало!..

    Марку! Прости мене!

    Я каралась весь вік

    В чужій хаті.

    Прости мене, мій синочку!

    Я... Я твоя мати. (Ганна з поеми «Наймичка»).

4. Забудь мої сльози, забудь сиротину.

    Забудь, що клялася; другого шукай:

    Я тобі не пара, я в сірій свитині...

    А ти титарівна.

    Кращого вітай,

    Вітай, кого знаєш... така моя доля. (Ярема з поеми «Гайдамаки». Частина «Титар»).

Конкурс «Віднови строфи». Учасникам роздаються рядочки з поезій Шевченка. Необхідно відновити строфи.

1.     Вітре буйний, вітре буйний!

Ти з морем говориш, -

Збуди його, заграй ти з ним,

Спитай синє море.

Воно знає, де мій милий,

Бо його носило,

Воно скаже, синє море,

Де його поділо. («Думка»(Вітре буйний, вітре буйний)).

2.Тяжко мені сиротою

На сім світі жити;

Свої люде – як чужії,

Ні з ким говорити;

Нема кому розпитати,

Чого плачуть очі;

Нема кому розказати,

Чого серце хоче... («Думка» (Нащо мені чорні брови)).

Учитель. І знову наші учасники готуються. Вашій увазі пропонуємо пісню про Україну.

Четверта сторінка нашого журналу – «Весела перерва».

 (З учнівських творів).

«Пам’ятник стоїть на п’єдесталі, який дивиться в далечінь з піднятою догори рукою».

За селом багато ставків, щедрих на гриби та ягоди».

«Рот у неї маленький, повнозубий, із світло-зеланим поглядом в очах».

«Дівчина ледь торкалася ногами стежки, взутої в червоні черевички».

«Василько сміливо втік від вовків».

«Вона ледь летіла на крилах, легко махаючи ногами».

Учитель: Для того, щоб продовжити веселу тему, ми запрошуємо всіх присутніх подивитися «Гопак». 

Побувавши на веселій перерві, ми зрозуміли, як багато значить слово. Треба лише вміти вправно ним користуватися.

Наступна, п’ята, сторінка нашого журналу так і називається «Як багато значить слово!».

Конкурс «Поясни значення слів».

(Завдання: пояснити значення виділених слів)

1. Із города, із Глухова
   Полки виступали
   З заступами на лінію, 
2. О Боже наш милосердний!
   О царю поганий!
   Царю проклятий, лукавий.
   Аспиде неситий!
3. То не хмара – біла пташка
   Хмарою спустилась.
   Над царем тим мусянджовим
   І заголосила. 
4. Цур тобі, мерзенний
   Каламарю… і зробився
   Я знову незримий
   Та й пропхався у палати. 
5. Штовхаюсь я; аж землячок,
   Спасибі, признався,
   З циновими ґудзиками:
   «Де ти здесь узялся?» 
6. Везе Марко Катерині
   Сукна дорогого,
   А наймичці на очіпок
   Парчі золотої
   І червону добру хустку
   З білою габою.
   А діточкам черевички,
   Фіг та винограду,
   А всім вкупі – дорогого
   Вина з Цареграду,
   Відер з троє у барилі,
   І кав’яру з Дону.

Відповіді:

Заступ –лопата;

Аспид – змій;

Мусянджовий – латунний;

Каламар – чорнильниця;

Циновий – олов’яний;

Очіпок – головний убір заміжньої жінки;

Парча – східна тканина зі складним візерунком, зіткана з шовкових і золотих або срібних ниток.

Габа –біле сукно, яке використовували для оздоблення хусток облямівками.

Барило – невелика дерев'яна бочка.

Кав’яр – солона ікра з риби.

Шоста сторінка журналу. «Шевченко – художник».

Конкурс «Ти мені, я тобі».

(Кожна з команд задає по 2 запитання команді-суперниці).

Приблизні запитання:

1.     Які свої твори Т.Г.Шевченко ілюстрував сам? (Поема «Слепая», «Невольник», «Катерина», «Утоплена»).

2.     Який автопортрет Шевченка, що зберігся, був написаний першим і коли? (Початок 1840 року в Петербурзі. Автопортрет в овалі. Це одна з перших спроб Шевченка писати олійними фарбами).

3.     Хто зображений на портреті, написаному Шевченком? Назвіть рік створення цієї роботи. (Ганна Закревська. Грудень 1843 р.)

4.     Коли і де був написаний Шевченком автопортрет , який потім Тарас Григорович подарував В.Рєпніній разом з рукописом поеми «Тризна»? (23-26 листопада 1843 року в Яготині. Шевченко зображений за роботою).

Конкурс «Чарівна скринька».

Представники кожної з команд по черзі витягують запитання зі скриньки й дають на них відповіді.

(Яку роль відіграли ці люди в  житті Шевченка-художника або що означають ці назви?)

·     Карл Брюлов  (учитель Шевченка, учасник викупу з кріпацтва).

·     В.Г.Ширяєв  (майстер живописних справ у Петербурзі).

·     «Смерть Богдана Хмельницького», «Козацький бенкет», «Дари в Чигирині» (ці малюнки Шевченка присвячені Україні).

·     «Слепая», «Невольник», «Катерина», «Утоплена» (ці свої твори Шевченко ілюстрував сам).

·     К.Брюлов, В.Венеціанов, І.Сошенко, П.Федотов, О.Агін та ін. (ці художники були друзями Шевченка).

·     «Казахський хлопчик палить трубку», «Казахський хлопчик дрімає біля грубки», «Байгуші», «Щасливий ловець» (ці малюнки присвячені казахським дітям).

·     Офорти (Спеціальний вид малярського мистецтва).

Підбиття підсумків гри.

Слово надається журі.

Учитель. А зараз невеличке інтерв’ю із вболівальниками. Метод  «Мікрофон».

-         Що під час гри вам найбільше запам’яталося?

-         Які сторінки з життя та творчості Т.Г.Шевченка ви сьогодні відкрили для себе?

Метод «Займи позицію».

-         Чи потрібно вивчати творчість Шевченка в навчальних закладах  України?

Кожен бажаючий може дати відповідь на дане запитання, підійшовши до одного з трьох плакатів «Так», «Ні», «Не знаю» та обгрунтувавши власну точку зору.

Ведучий 1.  Поезія Шевченка живе, розквітає! Зі сторінок геніальних творів перед нами постає невмирущий образ великого сина України, яким ми пишаємося, захоплюємося, якого високо цінуємо й любимо. Велика спадщина поета продовжує служити людям, захоплює нас своєю мелодійністю, своїм багатством, красою слова, поетичністю, становить нашу національну гордість і славу. Його поезія, його геній і слава належить українському народу, всім чесним людям на всій планеті Земля.

Ведучий 2. Шевченкові твори — найулюблені­ша поезія багатьох українців. Його вірші пронизані вірою у незламність людського духу, в незнищенність людини, в краще майбутнє. Саме завдяки рядкам безсмертних Кобзаревих поезій у підлітків та молоді формуються загальнолюдські цінності, що допомагають їм залишатися  гідними громадянами своєї держави.

  Ведучий 1. У наші дні з великою силою усвідомлюємо велич творчості Шевченка для українського народу, для всієї світової культури. Тарас Шевченко підніс українську культуру на найвищий рівень світової культури йзабезпечив її міжнародне визнання.

Ведучий 2.Зараз в незалежній Україні мрії Шевченка поступово, хоч і повільно, здійснюються. Підняв­ся рівень національної свідомості, відрод­жується козацька слава, дух лицарства, утвер­джуються національні ідеали, дух нації, його душевна щедрість, воскресає українська пісня, немає перешкод для утвердження українсь­кої мови. Актуально в наш час звучать слова великого поета:

Учітеся, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь…

Учитель. Захід, присвячений Великому Кобзареві дозвольте закінчити рядочками власного вірша.

Т.Г. ШЕВЧЕНКОВІ

З давніх – давен до нас пісня лине

Болем, любов’ю, жалем.

Пісня та – дума сина Вкраїни,

Що мудрістю й досі  вражає!

Народився колись він в кріпацькій родині,

В нестатках та злиднях зростав.

(Про долю тяжку пам’ятаєм і нині).

Та генієм справжнім він став.

Не власні  бажання його хвилювали.

Спокійно б  він жив  залюбки,

Коли б Україна не знала печалі

І вільною йшла крізь віки.

Та поетову землю не раз руйнувала

Чужа ненависна рука.

І муза його говорить поспішала,

Бо серцю була близька.

Спасибі тобі, ти наш славний Тарасе,

Що мову свою рятував.

Усі найдорожчі на світі прикраси

У віршах  землі дарував.

(Звучить пісня про Україну).