День української писемності

9 листопада — День української писемності  та мови Це свято було встановлено в нашій країні 9 листопада 1997  року. Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять  святого преподобного Нестора-літописця. Преподобний Нестор-літописець — киянин, у віці сімнадцяти  років прийшов до Києво-Печерської лаври послушником.  Прийняв його сам засновник монастиря - преподобний  Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі  перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці  Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа  стала змістом його життя. Найвизначнішою працею Нестора-літописця є «Повість  временних літ» — літописне зведення, складене в Києві на  початку XII століття. Це перша у Київській Русі пам’ятка, в  якій історія держави показана на широкому тлі світових подій.  Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень  кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише  переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його, але перевершити так і не змогли. «Повість  временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою  слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-літописця  можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а  й словесності. Упродовж кількох століть український народ привчали до  думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно  приховуючи від українців величезний масив української   писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини й  нараховує багато тисячоліть. За науковими розвідками  лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще в VI-IX столітті. Процес унормування загальнонародної  української мови вчені відносять до ХІІІ-ХІV століття. У різні  періоди літературна мова української народності поєднувала в  собі елементи давньоруської писемної мови (Х-ХІІІ ст.),  українсько-білоруської (ХІV-ХV ст.), слов’яноукраїнської,  староукраїнської («простої мови»), церковнослов’янської (ХІV- ХVІІ ст.). Інтенсивне формування нової української мови  дослідники відносять до другої половини ХVІІІ-ХІХ століть.  Зачинателем сучасної української літературної мови вважається  І. П. Котляревський, а основоположником — Т. Г. Шевченко.  Разом із розвитком писемного слова український народ став великою нацією, здатною вирішувати питання будь-якої  складності й ваги. Ще Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна  вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все  життя.  З метою популяризації рідної мови в Україні та з метою  об’єднання співвітчизників, які мешкають у різних куточках  нашої держави та за її межами, з 2000 року проводиться  Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Ця подія  традиційно була приурочена до Дня української писемності та  мови  й відбувалася 9 листопада. У 2019 році 9 листопада  припало на вихідний, у зв’язку з чим вирішили перенести дату на 8 листопада, п’ятницю, щоб студенти та школярі також  змогли долучитися до акції. Цього року, як і 12 попередніх, текст диктанту складав і  диктував у прямому ефірі автор шкільних підручників  української мови та літератури, доцент Київського  університету імені Грінченка Олександр Авраменко. Та  нинішнього року було ряд нововведень. Так, наприклад,  перевірити правильність написання диктанту можна було за 15  хвилин після прочитання. Раніше текст радіодиктанту  публікували через два дні, а учасники акції надсилали листами або електронною поштою тексти, їх перевіряли понад  місяць. Щоб узяти участь у конкурсі на найкращу роботу цього року, потрібно було текст радіодиктанту надіслати лише протягом 15 хвилин із моменту закінчення акції і лише на  електронну адресу rd@nrcu.gov.ua. Слід зазначити, що  Олександр Авраменко  вніс у радіодиктант  кілька елементів на перевірку нової редакції чинного  правопису.  8 листопада 2019 року до написання радіодиктанту національної  єдності долучилися й ми, учні та працівники Лутищенського  НВК.